Додаткова праця
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Додаткова праця

Додаткова праця, праця, що витрачається працівниками сфери матеріального виробництва на створення додаткового продукту . Ділення праці на необхідний і додатковий виникло на тому рівні розвитку продуктивних сил суспільства, коли з'явилася можливість виробляти продуктів більше, ніж це необхідно для існування самого працівника і його сім'ї. При рабовласницькому буд, де працівник був власністю рабовласника, вся праця представлялася працею на експлуататорів. При феодалізмі ділення праці на необхідний і додатковий було чіткішим, т.к. крестьянін частина робочого часу працював на себе, а іншу на феодала ( панщина ) або віддавав йому безоплатно частину своєї праці у вигляді оброку або грошовою ренти .

загрузка...

  При капіталізмі П. т. стає джерелом додатковій вартості . Привласнення його результатів відбувається на основі економічного примусу до праці юридично вільних найманих робітників. Ділення праці на необхідний і додатковий зовні затушовується формою заробітної плати, завдяки якій створюється видимість, ніби оплачується вся праця найманих робітників. Насправді ж у вигляді заробітної плати їм відшкодовується лише вартість робочої сили або необхідна праця, а П. т. безоплатно привласнюється капіталістом. Для капіталізму характерне перевищення долі П. т. над необхідним. У гонитві за прибутком капіталісти намагаються всіляко збільшити час П. т. шляхом подовження робочого дня, інтенсифікації праці, скорочення необхідного робочого часу. Все це веде до збільшення норми і маси додаткової вартості, до зростання міри експлуатації найманої праці.

  При соціалізмі соціально-економічний вміст П. т. якісно змінюється. Він перетворюється на один з найважливіших засобів задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб асоційованих виробників, всестороннього розвитку членів соціалістичного суспільства. П. т. в умовах соціалізму — це праця, що витрачається на виробництво матеріальних благ, що йдуть на суспільний вжиток (управління, оборону, вміст непрацездатних членів суспільства), а також на створення додаткових засобів виробництва і предметів вжитку, службовців матеріальною основою розширеного соціалістичного відтворення. П. т. використовується на користь трудящих.

  А. А. Хандруєв.