Догмати релігійні (від греч.(грецький) dógma, родовий відмінок dógmatos — думка, учення, постанова), затверджені вищими церковними інстанціями положення віровчення, що видаються церквою за непорушну істину і що не підлягають критиці. Система Д. існує в більшості сучасних релігій: християнстві, іудаїзмі, ісламі, буддизмі . Основними Д. християнства (про створення світу богом, про триєдність бога, про Боголюдину Христа, про замогильне життя і подяку за гріхи) були сформульовані першими сім'ю Уселенськими соборами (4—8 вв.(століття)). У православ'ї прийняття Д. було завершено в 787, в католицизмі нові Д. (про чистилище і ін.) продовжували прийматися в е р б подальшому. Реформація 16 ст поставила під сумнів деякі Д. католицькій церкві. У лютеранинові Д. були прийняті в 1530 (Аугсбургськоє сповідання віри), в кальвінізмі — в 1551, в англіканстві — в 1571 (так звані 39 членів сповідання). Д. іудаїзму (наприклад, про вічність єдиного бога Яхве, про святість Старого завіту і Талмуда, про прихід месії і ін.) були вироблені на базі священних книг іудаїзму богословами 11—13 вв.(століття) Д. ісламу (наприклад, про єдність бога-аллаха, про пророків і послане через них божественне одкровення, про пророчу місію Мухаммеда) були сформульовані теологами на базі Корана в 9—10 вв.(століття) Д. буддизму (наприклад, про переродження і ін.) отримали літературне оформлення в хинаяне — до 1 ст до н.е.(наша ера), в махаяне — в перших століттях н.е.(наша ера) Складання догматичних основ індуїзму відбувалося в раннє середньовіччя в процесі боротьби з буддистами і мусульманами і не вилилося в чітко оформлену систему. Виробляючи Д., церква намагалася не допустити критики основ свого віровчення і тих соціальних буд, які вона освячувала. Заперечення Д. жорстоко переслідувалося. З розвитком наукових і атеїстичних поглядів релігійно-догматичне мислення руйнується. У 2-ій половині 20 ст, особливо після 2-го Ватиканського собору (1962—65), спостерігається тенденція християнських церков до подолання догматичних протиріч між ними з метою припинити відхід народу від релігії.
