Гастроентероколіт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гастроентероколіт

Гастроентероколіт (від гастро... і énteron — кишка, kólon — товста кишка) одночасне запальне захворювання всього шлунково-кишкового тракту. Розрізняють Р. гострі і хронічні. Гострий Г розвивається зазвичай в результаті харчових токсикоінфекцій, грипу, що супроводиться кишковими кровотечами, ін. інфекційними захворювань (тиф, туберкульоз, сепсис і ін.) алергічних чинників (див. Алергія ), отруєнь (міцні кислоти і луги, спирти, важкі метали, лікарські отруєння і пр.). Інфекція в кишечник може потрапляти через рот або заноситися з кров'ю. Сприяючим чинником є ахилія, авітамінози і анемія . Р. виявляється відрижками, печіями, болями і тягарем в підкладкової області. Інколи захворювання починається блювотою їжею з подальшим проносом, здуттям, хворобливістю живота, бурчанням і переливанням в кишечнику. Стан хворого залежить від характеру інфекції і опірності організму. У важких випадках наголошується слабкість, розбитість, сплутана свідомість, підвищення температури і серцево-судинні розлади. У легких випадках гострий Р. проходить через 5—7 днів; у важких — хвороба може затягуватися, приймаючи незрідка хронічний характер. Лікування гострого Г.: ліквідація причини, що викликав Р., наприклад лікування харчових токсикоінфекцій.

  Хронічний Г розвивається незрідка на тлі ін. поразок органів травлення. Перебіг хвороби, як правило багатолітнє, рецидивуюче. Періоди загострення викликаються порушеннями режиму і якості живлення, а також інфекцією. Прояви хвороби залежать від переважної поразки шлунку (див. Гастрит ) або кишечника (див. Коліт, Ентерит ). При поразці тонких кишок може порушуватися живлення; знижується працездатність.

  Лікування направлене на усунення запальних явищ шлунково-кишкового тракту, боротьбу з інфекцією і інтоксикацією. Дієтотерапія: живлення дріб (5—6 раз на день), виключення з раціону механічних і хімічних подразників (закусок, копченини, консервів, смажених блюд, грубого і жилавого м'яса, грубих сортів овочів), чорного хліба і свіжого молока. За основу живлення береться переважно білкова дієта (м'ясні бульйони рубане м'ясо, курка, індичка, протертий сир, триденний кефір, нежирний сир, відварена риба — судак, щука, тріска); у обмеженій кількості — манна, рисова і вівсяна каші на воді з невеликою кількістю масла, білі сухарі або черствий хліб; чай з лимоном, сік чорної смородини, відвар шипшини, компоти з фруктів (окрім сливи).

  Профілактика: запобігання харчовим токсикоінфекціям, дотримання правил особистої гігієни, радикальне лікування гострого Р.

  Літ.: Берлін Л. Би., Хронічний коліт, М., 1951; Лоріє І. Ф., Хвороби кишечника, М., 1957; Хвороби шлунку і кишечника, в кн.: Багатотомне керівництво по внутрішніх хворобах, т. 4, М., 1965.

  І. С. Савощенко.