Коліт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Коліт

Коліт (від греч.(грецький) kólon — товста кишка), запалення товстої кишки. Одне з найбільш поширених захворювань шлунково-кишкового тракту. Причинами виникнення До. можуть бути інфекція (дизентерійна паличка, сальмонелли, амеби, балантідії і тому подібне), грубі погрішності в живленні, інтоксикації (ртуттю і ін.); До. може виникнути при уремічному самоотруєнні; як самостійне захворювання аутоіммунної природи (наприклад, неспецифічний виразковий коліт); повторно при порушенні травлення в шлунку і тонких кишках (ахилічеський гастрит, панкреатит, гастроентерит). Залежно від причини До. і тягарі захворювання зміни в товстій кишці варіюють від поверхнево-катарального до некротічеськи-віразкового запалення. Розрізняють гострий і хронічний К. Прі гострому До. спостерігаються загальне нездужання, втрата апетиту, спастичні болі в животі і пронос, інколи, особливо при дизентерії, - хворобливі позиви на дефекацію (тенезми). При гострому До. інфекційного походження може підвищуватися температура. Випорожнювання кашкоподібні або рідкі з домішкою слизи, у важких випадках — із слизу з домішкою крові. Гострий До. може перейти в хронічний. При хронічному До. спостерігаються зниження апетиту, нудота, загальна слабкість. Тупі або спазматичні болі в животі незрідка виникають перед або після дефекації. Розлад стільця — частіше чергування запоровши і проносів. Можуть виникати відчуття розпирання в животі, бурчання і рясне газоутворення. При проносі стілець 3—4 рази в добу, частіше кашкоподібний або рідкий, у важких випадках — з домішкою слизу і прожилків крові. При спастичному До. калові маси мають вигляд невеликих щільних грудочок («овечий кал»). Живіт хворого До. декілька роздутий, при обмацуванні — хворобливість по ходу товстої кишки, спастичні перетяжки. Діагноз До. підтверджується рентгенологічний, ректороманоскопією і лабораторним дослідженням калових мас.

  Лікування. При гострому До. (і загостренні хронічного) на 1—2 сут голодна або напівголодна дієта; потім переважно білкова (при переважанні в кишечнику бродильних процесів) або вуглеводна (при переважанні процесів гниття) дієта. Надалі — спеціальна «колітная дієта» (протерта, приготована на пару повноцінна їжа з виключенням фруктів, овочів, свіжого молока). При інфекційному До. — антимікробні і антипаразитарні препарати; препарати, нормалізуючі кишкову флору. При запаленні прямої і сигмовидної кишок — дія на слизисту оболонку лікувальними клізмами. При спазмах — спазмолітичні засоби і холінолітічеськие засоби . Хворим з хронічним До. показана фізіотерапія (теплові процедури) і санаторно-курортне лікування (Єсентуки, Железноводськ, П'ятигорськ, Боржомі, Моршин). Інколи, при важкому виразковому До. — хірургічне лікування. Профілактика: запобігання шлунково-кишковим інфекціям, лікування захворювань травного тракту, правильна організація живлення.

  Літ.: Меньшиков Ф. До., Хвороби кишечника, М., 1962; Хвороби органів травлення, під ред. С. М. Рисса, Л., 1966.

  Л. Л. Гребенев.