Кількісний аналіз, сукупність хімічних, физико-хімічних і фізичних методів визначення кількісного співвідношення компонентів, що входять до складу аналізованої речовини. Поряд з якісним аналізом До. а. є одним з основних розділів аналітичної хімії. По кількості речовини, узятої для аналізу, розрізняють макро-, полумікро-, мікро- і ульт-рамікрометоди До. а. У макрометодах маса проби складає зазвичай >100 міліграм об'єм розчину > 10 мл; в ультрамікрометодах — відповідно 1—10 -1 міліграм і 10 -3 —10 -6 мл (див. також Мікрохімічний аналіз, Ультрамікрохимічеський аналіз ) . Залежно від об'єкту дослідження розрізняють неорганічний і органічний До. а., що розділяється, у свою чергу, на елементний, функціональний н молекулярний аналіз. Елементний аналіз дозволяє встановити вміст елементів (іонів), функціональний аналіз — вміст функціональних (реакционноспособних) атомів і груп в аналізованому об'єкті. Молекулярний До. а. передбачає аналіз індивідуальних хімічних сполук, що характеризуються певною молекулярною масою. Важливе значення має так званий фазовий аналіз — сукупність методів розділення і аналізу окремих структурних (фазових) складових гетерогенних систем. Окрім специфічності і чутливості (див. Якісний аналіз ) , важлива характеристика методів До. а. — точність, тобто значення відносної помилки визначення; точність і чутливість в До. а. виражають у відсотках.
До класичних хімічних методів До. а. відносяться: гравіметричний аналіз, заснований на точному вимірі маси визначуваної речовини, і об'ємний аналіз . Останній включає титриметричний об'ємний аналіз — методи виміру об'єму розчину реагенту, витраченого на реакцію з аналізованою речовиною, і газовий об'ємний аналіз — методи виміру об'єму аналізованих газоподібних продуктів (див. Титриметричний аналіз, Газовий аналіз ) .
Поряд з класичними хімічними методами широко поширені фізичні і физико-хімічні (інструментальні) методи До. а., засновані на вимірі оптичних, електричних, адсорбційних, каталітичних і інших характеристик аналізованих речовин, залежних від їх кількості (концентрації). Зазвичай ці методи ділять на наступні групи: електрохімічні (кондуктометрія, полярографія, потенціометрія і ін.); спектральні або оптичні (емісійний і абсорбція спектральний аналіз, фотометрія, колориметрія, нефелометрія, люмінесцентний аналіз і ін.); рентгенівські (рентгеноспектральний аналіз абсорбції і емісійного, рентгенофазовий аналіз і ін.); хроматографічний (рідинна, газова, газо-жідкостная хроматографія і ін.); радіометричні (активаційний аналіз і ін.); мас-спектрометричні. Перераховані методи, поступаючись хімічним в точності, істотно перевершують їх по чутливості, вибірковості, швидкості виконання. Точність хімічних методів До. а. знаходиться зазвичай в межах 0,005—0,1%; помилки визначення інструментальними методами складають 5—10%, а інколи і значно більше. Чутливість деяких методів До. а. приведена нижче (%):
При використанні фізичних і физико-хімічних методів До. а. потрібні, як правило, мікрокількості речовин. Аналіз може бути у ряді випадків виконаний без руйнування проби; інколи можлива також безперервна і автоматична реєстрація результатів. Ці методи використовуються для аналізу речовин високої чистоти, оцінки виходів продукції, вивчення властивостей і будови речовин і т.д. Див. також Електрохімічні методи аналізу, Спектральний аналіз, Хроматографія, Кінетичні методи аналізу, Нефелометрія, Колориметрія, Активаційний аналіз .
