Фабрика
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фабрика

Фабрика (лат. fabrica – майстерня, від faber – майстер), промислове підприємство, засноване на вживанні системи машин; форма великого машинного виробництва . В політико-економічному сенсі поняття «Ф.» тотожно поняттю «завод». Зазвичай Ф. називають підприємства в легкій і добувних галузях промисловості (текстильні, збагачувальні, агломераційні Ф.).

загрузка...

  Виникнення Ф. – результат промислового перевороту останньої третини 18 ст і 1-ій чверті 19 ст У Росії перша Ф. (Александровськая мануфактура) заснована в 1799. Історично Ф. передує капіталістична мануфактура . Вихідною точкою переходу від мануфактурної майстерні до Ф. послужила поява робочою машини і розвиток системи машин. Кооперація часткових робітників, заснована на розподілі ручної праці, трансформується на Ф. у кооперацію часткових робочих машин, кооперативний характер процесу праці стає технічною необхідністю, що диктується засобами праці (див. Кооперація праці ) . З переходом від мануфактури до Ф. капіталізм створив адекватну собі матеріально-виробничу базу, капіталістична промисловість вступила в стадію крупного машинного виробництва, що становить основу затвердження капіталістичного способу виробництва. «Перехід від мануфактури до фабрики, – писав Ст І. Ленін, – знаменує повний технічний переворот, що скидає століттями нажите ручне мистецтво майстра, а за цим технічним переворотом неминуче йде найкрутіша ломка суспільних стосунків виробництва, остаточний розкол між різними групами осіб, що беруть участь у виробництві... загострення і розширення всіх похмурих сторін капіталізму, а в той же час і масове усуспільнення праці капіталізмом» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 3, с. 455).

  Капіталістична Ф., з одного боку, є суспільною продуктивною силою, що створює можливість підвищення продуктивності і ефективності праці, з іншої – виступає як продуктивна сила капіталу, використовувана їм для експлуатації найманої праці і здобуття додаткової вартості. Розвиток капіталістичного фабричного виробництва стає формою і основою реального підпорядкування праці капіталу, чинником посилення інтенсифікації праці робітників, що перетворилися на придаток машини, обумовлює створення промисловій резервній армії праці, сприяє загостренню основного протиріччя капіталізму – між суспільним характером виробництва і приватно-капіталістичною формою привласнення.

  Фабричне виробництво постійно видозмінюється відповідно до вдосконалення засобів праці. Крупні зрушення сталися у фабричному виробництві в умовах сучасного науково-технічного прогресу в результаті електрифікації, переходу до машин з числовим програмним управлінням, виникнення потокового виробництва, впровадження сучасних машин-автоматів і автоматичних ліній, ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Індустріалізація сільського господарства, будівництва, транспорту приводить до поширення методів фабричного виробництва в цих галузях. Як традиційна форма підприємств, Ф. (завод) все більше поступається місцем комплексу підприємств, в який вона входить як технологічна ланка, що складає вміст процесів концентрації і централізації, усуспільнення виробництва.

  Матеріально-виробничою базою соціалістичного суспільства виступає високорозвинене крупне машинне виробництво, що охоплює всі галузі матеріального виробництва. Соціалістична Ф. базується на суспільній власності і кооперації праці, вільних від експлуатації працівників що здійснюють свою діяльність на користь всього суспільства. Планомірна організація виробництва в масштабах всього народного господарства створює можливості якнайповнішого використання переваг крупного машинного виробництва, яке стає загальною формою суспільного виробництва у всіх галузях народного господарства в процесі створення матеріально-технічної бази комунізму . Див. також ст. Соціалістичне державне виробниче підприємство .

  Літ.: Маркс До., Капітал, т. 1, гл.(глав) 11–13, т. 3, гл.(глав) 27, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23, 25, ч, 1; його ж, Убогість філософії, там же, т, 4; Ленін Ст І., Розвиток капіталізму в Росії, Полн. собр. соч.(вигадування),.3 видавництво т. 3; Туган-Барановський М. І., Російська фабрика у минулому і сьогоденні, т. 1, 7 видавництво, М., 1938; ЛЯЩЕНКОП. І., Історія народного господарства СРСР, Т. 1–2, 4 видавництва, М., 1956.

  Д. Р. Плахотная.