Матеріально-технічна база комунізму , сукупність речових елементів продуктивних сил (перш за все засобів праці і предметів праці), відповідних принципам найпрогресивнішою в історії людства суспільно-економічної формації, — комунізму. Вона включає парк машин, механізмів, апаратів, приладів матеріального виробництва і невиробничої сфери, технологічні процеси, форми організації управління суспільним виробництвом; виробничі споруди; транспортні засоби, а також засоби зв'язку; сировина, основні і допоміжні матеріали, використовувані паливно-енергетичні ресурси.
Міра розвитку М-коду.-т. би. до. може бути оцінена, по-перше, об'ємами використовуваних засобів виробництва даного суспільства; по-друге, їх галузевою і регіональною структурою; по-третє, науково-технічним рівнем. Відповідна цим критеріям оцінка фактичній мірі розвитку або зрілості М-коду.-т. би. до. може бути дана лише при аналізі реального їх віддзеркалення в матеріальній базі суспільств. виробництва.
В науковому аналізі М-коду.-т. би. до. дуже важливе поняття її адекватності способу виробництва, яке означає, що М-код.-т. би. до. повинна володіти необхідним економічним і виробничим потенціалом, відповідним цілям і соціальній суті комуністичного суспільства на всіх етапах його становлення і розвитку, а також забезпечувати матеріальні умови реалізації його переваг по відношенню до капіталістичного виробництва.
В Програмі КПРС, прийнятій на 22-м-коді з'їзді партії (1961), створення М-коду.-т. би. до. визначено як головне економічне завдання партії і радянського народу. Така оцінка пояснюється тим, що на основі М-коду.-т. би. до. втілюватимуться в життя принципи комунізму і здійснюватися соціально-економічні цілі суспільного прогресу. Вища мета комунізму полягає в забезпеченні достатку матеріальних і духовних благ для всього народу, а також умов, необхідних для всестороннього розвитку кожного члена суспільства відповідно до інтересів і здібностей і перетворення праці в першу життєву потребу людей. Тим самим будуть підготовлені економічні передумови і реальні можливості для здійснення комуністичного принципу розподілу благ: «від кожного по здібностям, кожному по потребі» (див. Комунізм ).
Об'єм і структура споживаних в суспільстві благ визначаються кінець кінцем можливостями виробництва. Тому досягненню вказаних соціально-економічних цілей комунізму передує створення достатку енергетичних і матеріально-технічних ресурсів. Поряд з виробничими необхідні також економічні передумови — забезпечення вищого в порівнянні з капіталізмом рівня продуктивності суспільної праці і ефективності суспільного виробництва.
Підвищення продуктивності суспільної праці вимагає відповідного розвитку всіх чинників, що визначають його продуктивну силу. У системі цих чинників головне — автоматична система машин як основний засіб праці у всіх галузях народного господарства. М-код.-т. би. до. відображає вищу міра концентрації виробництва на основі вживання потужних енергетичних і металургійних агрегатів, хімічної апаратури, складній кооперації машин автоматичної дії і так далі Міра концентрації виробництва підвищується до об'єднання різних виробництв у взаємозв'язані комплекси, що створюються для планомірного вирішення багатьох складних проблем, що зумовлюються цілями комунізму, з найменшими витратами суспільної праці. Так, для вирішення проблеми достатку предметів вжитку буде створений аграрно-промисловий комплекс, що включає всі галузі сільського господарства, галузі промисловості по виробництву засобів виробництва для сільського господарства і по переробці його продукції. Проблема перевезень створюваних матеріальних цінностей і пасажирських перевезень вирішуватиметься на основі єдиної транспортної системи країни, усередині якої функції між всіма видами транспорту будуть розділені, виходячи з економічної доцільності і з врахуванням комуністичного способу життя членів суспільства. На основі концентрації виробництва розширюватимуться кордони кооперації праці; процеси злиття двох форм суспільної соціалістичної власності приведуть до поступового усунення їх соціально-економічних відмінностей і усуспільнення виробництва на основі єдиної комуністичної власності на засоби виробництва. Ефективне функціонування М-коду.-т. би. до. у цих умовах зумовлює подальше вдосконалення відомих форм суспільств. організації виробництва — спеціалізації, комбінування, виробництв. кооперації, раціонального розміщення, а також розробку принципово нових технологічних процесів на основі відкриттів природних наук, які перетворюються на безпосередньо продуктивну силу суспільства.
В історичному розвитку кожен прогресивніший спосіб виробництва своя поступальна хода здійснює на матеріально-технічній базі передування. М-код.-т. би. до. зростає з матеріально-технічної бази соціалізму. У свою чергу, натурально-речові елементи останньою створюються в суспільному виробництві імперіалістичної стадії капіталізму. Матеріально-технічна база капіталізму грунтується на використанні в багатьох галузях систем машин і високої енергоозброєності праці; структура виробництва відображає сучасні тенденції науково-технічного прогресу; характеризується також високою мірою з'єднання науки з виробництвом і його усуспільненням в такій мірі, при якій, як писав Ст І. Ленін, готуються всі необхідні матеріальні передумови для безпосереднього переходу до соціалізму. На вищій стадії розвитку матеріально-технічної бази капіталізму виробничі стосунки перетворюються з чинника розвитку продуктивних сил в їх гальмо. Крупне машинне виробництво, високорозвинені продуктивні сили являють собою ті елементи матеріально-технічної бази, які зароджуються в надрах капіталістичного способу виробництва. Загострювані на цій матеріальній основі антагоністичного протиріччя між працею і капіталом готують політичні умови соціалістичної революції.
Становлення комунізму як суспільно-економічній формації відбувається на основі створення адекватної матеріально-технічної бази. Остання проходіт в своєму розвитку ряд рівнів, що якісно розрізняються, відповідних першій фазі комунізму — соціалізму, і другій — вищій фазі комуністичного суспільства. Виробничі стосунки соціалізму відповідно до властивих йому економічних законів суспільного розвитку об'єктивно обумовлюють якісно новий вміст і функції матеріально-технічної бази. Тому соціалістичний етап в розвитку матеріально-технічної бази проходіт кожна країна тієї, що перемогла пролетарській революції.
В процесі створення матеріально-технічної бази соціалізму формуються її загальні межі з М-кодом.-т. би. до. До них відносяться: панування суспільної власності на засоби виробництва, планомірний характер розвитку крупного машинного виробництва і науково-технічного прогресу, стійкі і високі темпи зростання виробництва продукції і впровадження новітніх науково-технічних досягнень в народне господарство, неухильний зростання продуктивності і ефективності суспільного виробництва, забезпечення матеріальними умовами повної зайнятості населення і на цій основі підвищення рівня матеріального і духовного життя всіх трудящих.
В своєму розвитку матеріально-технічна база соціалізму в СРСР прошла ряд етапів: створення фундаменту соціалістичної економіки, побудова в основному соціалізму, створення структур військово-оборонного виробництва і його перебудова на виробництво мирного часу, побудова розвиненого соціалістичного суспільства (див. Соціалізм ). У Звітній доповіді ЦК КПРС 24-у з'їзду говориться: «Самовідданою працею радянських людей побудовано розвинене соціалістичне суспільство, про яке в 1918 році В. І. Ленін говорив як про майбутнє нашої країни. Це дозволило нам приступити до практичного рішення великої задачі, поставленою Програмою партії, її останніми з'їздами, — до створення матеріально-технічної бази комунізму» (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, с. 38).
Кінцевий результат її розвитку виразиться в тому, що процеси праці здійснюватимуться виключно за допомогою засобів праці автоматичної дії. Функції людини, як учасника процесу праці, носитимуть характер переважно творчої праці і зведуться до розробки автоматизованих систем управління і контролю за виробничими процесами. Праця, як функція людини, перестане бути джерелом енергії для приведення в рух засобів і предметів праці.
У міру побудови М-коду.-т. би. до. збільшення багатства суспільства і зростання добробуту народу стають залежними в зростаючій мірі від безперервно зростаючою загальною виробляє. сили праці людини на основі вживання досягнень науки і техніки, від розвитку суспільств. індивіда і оволодіння ним цією виробляє. силоміць, від пізнання людиною природних процесів навколишньої природи і ефективного їх використання на основі індустріальних методів виробництва у всіх галузях. Зростання багатства суспільства стає все менш залежним від кількості робочого часу і від чисельності зайнятих в галузях матеріального виробництва. Передбачаючи ці явища, К. Маркс писав: «Праця виступає вже не стільки як включений в процес виробництва скільки як така праця, при якій людина, навпаки, відноситься до самого процесу виробництва як його контролер і регулювальник... Тепер як проміжна ланка між собою і неорганічною природою, яку робітник опановує, він поміщає природний процес ... перетворюваний їм в промисловий процес. Замість того щоб бути головним агентом процесу виробництва, робітник стає поряд з ним» (Маркс До. і Енгельс Ф., Вигадування, 2 видавництва, т. 46, ч. 2, с. 213).
Істотно зміняться стосунки до природи, як об'єкту додатка праці. Індустріальні процеси приймуть загальний характер в галузях народного господарства. Природні матеріали в широких масштабах замінюватимуться синтетичними матеріалами, тобто предметами праці, які в природі безпосередньо не зустрічаються. Індустріалізація процесу праці означає величезне посилення влади людини над природою і тенденцій свідомо направленого зміни природних речовин, визначуваних широкими можливостями виробництва і швидко зростаючими суспільними потребами.
На основі загального поширення індустріальних методів виробництва станеться глибока диференціація функції промисловості, сільського господарства. виробництво продуктів харчування і сировини для легкої промисловості сільське господарством усе більш визначатиметься біологічними процесами по прискореному вирощуванню тварин і птиці і підвищенню їх продуктивності, по виведенню нових порід, урожайніших сортів рослин. Все велика частина виконуваних нині функцій в сільському господарстві, як галузі суспільного виробництва, відгалужуватиметься в спеціалізовані промислові виробництва в системі народно-господарського аграрно-промислового комплексу. До них відносяться: приготування кормів, добрив, засобів боротьби з шкідниками, стимуляторів зростання рослин, тварин і птиці, забезпечення енергією і інше.
В промисловості станеться відділення функцій безпосередньо виробництва кінцевих видів продукції від підготовчих його стадій. Наукові дослідження, конструювання, технологічне проектування, виготовлення зразків, повний відробіток конструкції і технології в умовах дослідного виробництва проводитимуться в процесі підготовчої діяльності в научно-ісследовательських і проектно-конструкторських централізованих виробничих або науково-виробничих організаціях; функції окремих підприємств зводитимуться по перевазі до масової фабрикації продукції з широким вживанням роботів і інших засобів автоматизації виробництва і контролю якості, а також використанням різних систем управління потоками інформації про стан всієї виробничої і економічної діяльності підприємств, виробничих комплексів і галузей. Загальному поширенню індустріальних методів сприятимуть структурні зміни у виробництві, пов'язані з широким використанням дії на предмети праці хімічних, физико-хімічних і біологічних методів. Вони характеризуються безперервністю процесів виробництва. Такі процеси найбільш доступні автоматизації.
Ці прогресивні зміни в суспільному виробництві реалізуються в повній мірі в умовах виробничих стосунків комунізму.
Створення М-коду.-т. би. до. забезпечується перш за все подальшим розширенням фронту досліджень в області природних наук, у тому числі: теоретичної і прикладної математики, теорії машин і автоматів, інформації; розробка основ побудови ЕОМ(електронна обчислювальна машина) нових поколінь; проблеми атомного ядра, плазми, твердого тіла; теоретичні проблеми нових матеріалів, синтетичних і особливо чистих речовин; теоретичні проблеми физико-хімічних основ процесів життєдіяльності, фізіології людини, тварин і рослин; дослідження Сонця і Луни, планет і міжпланетного простору в цілях дослідження нових джерел енергії, підвищення ефективності прогнозування погоди; дослідження проблем будови Землі і геологічних процесів, вивчення физико-хімічних і біологічних процесів в морях і океанах, кругообігу і балансу води, що дозволить збільшити природні ресурси, що залучаються до господарського звороту, створити необхідні умови для цілеспрямованої дії людини на природу і для її охорони.
Важливу роль у вирішенні проблем побудови М-коду.-т. би. до. виконують суспільств. науки, фундаментальні дослідження закономірностей розвитку соціально-економічних процесів в їх єдності з науково-технічним прогресом, методів планового управління нар.(народний) господарством і розвитком суспільства з використанням засобів обчислювальної техніки, проблем всестороннього розвитку особи і так далі На базі природних і суспільних наук і технологічного використання їх відкриттів формуються основні межі М-коду.-т. би. до.
значення, що Революціонізувало, в перетворенні суспільного виробництва на комуністичних початках має повна електрифікація країни. Вказуючи на визначальну роль електрифікації в перетворенні суспільства, В. І. Ленін писав, що «...без електрифікації комуністичних буд неосуществім...» (Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 41, с. 132). Сучасне виробництво у всіх його галузях і управління ним, культурно-побутове обслуговування населення базуються по перевазі на використанні електроенергії. Зростання електроємності суспільного виробництва прийняв характер стійкої тенденції.
Машинне виробництво в процесі створення М-код.-т. би. до. досягає якісно нового рівня розвитку. Воно стає загальною формою суспільного виробництва у всіх галузях народного господарства (див. Машинне виробництво ).
Одна з найважливіших меж М-коду.-т. би. до. — хімізація народного господарства, поширення хімічної технології у всі галузі. Тут відкриті і використовуються принципи синтезу речовин із заздалегідь заданими властивостями. Збільшення можливості здобуття продукції з широкою гаммою властивостей і якостей, хімізація виробництва сприяють тим самим створенню умов для повнішого задоволення суспільних потреб.
В своєму розвитку М-коду.-т. би. до. характеризується не лише кількісним зростанням і підвищенням технічного рівня виробництва. Вона створює матеріальні передумови соціально-економічних змін в суспільстві. Довгострокові перспективні плани розвитку народного господарства СРСР і комплексна програма науково-технічного прогресу відображають найважливіші напрями соціально-економічних наслідків створення М-коду.-т. би. до. і втілюваного в ній науково-технічного прогресу.
Перш за все в процесі подальшого розвитку М-коду.-т. би. до. суспільне виробництво підвищується до рівня, необхідного для задоволення потреб членів суспільства в матеріальних благах і послугах, виходячи з науково обгрунтованих фізіологічно і економічно раціональних норм. М-код.-т. би. до. характеризується також прискоренням темпів зростання продуктивності суспільної праці до рівня, при якому в більшості галузей народного господарства приріст валового продукту буде забезпечений при стабілізації або зменшенні фонду робочого часу, отже, виключно на основі зростання продуктивності праці. Тим самим в суспільному виробництві будуть створені економічні передумови подальшого перерозподілу трудових і інших ресурсів на користь прискореного розвитку невиробничої сфери: утворення, науки, охорона здоров'я, культурно-естетичного виховання і так далі, необхідних для всестороннього розвитку особи і формування нової людини.
Система освіти — головний чинник підготовки кадрів, відповідних по своїй кваліфікації і загальній культурі рішенню задачі створення М-коду.-т. би. до. Поряд з обов'язковою загальною середньою освітою ця система повинна забезпечити широку проф. і достатню загальноосвітню теоретичну підготовку. Гармонійне їх поєднання сприятиме насиченню процесів праці творчим вмістом і на цій основі формуванню високосвідомої і всесторонньо розвиненої особи і досягненню вищої продуктивності праці. Після досягнення найвищого рівня продуктивності праці буде практично вирішена всесвітньо-історичне завдання затвердження повної економічної переваги комунізму над капіталізмом.
В процесі розвитку М-коду.-т. би. до. і втілення в ній переваг науково-технічної революції виробництв. стосунки розвиненого соціалізму переростатимуть у виробничі стосунки комунізму, що характеризуються вищою мірою зрілості, чим готуються умови досягнення повної економічної і соціальної однорідності суспільства, подолання істотних відмінностей між розумовою і фізичною працею, між містом і селом, а також охорона людину довкілля.
Становлення М-кодом.-т. би. до., відображаючи процеси соціалістичного розподілу праці і соціалістичної економічної інтеграції, має міжнародний характер. Виникає і зміцнюється тенденція інтернаціоналізації господарського життя. Вона стимулюється об'єктивною необхідністю спільних економічних, виробничих і інтелектуальних зусиль соціалістичних країн по використанню переваг науково-технічної революції, залученню до економічного звороту нових родовищ природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил і соціально-економічного прогресу, створення нормальних умов для розширеного відтворення, оскільки перехід багатьох галузей промисловості і сільського господарства до масового випуску продукції незрідка вимагає більш ємкого ринку, чим національний. Ці процеси прискорюють створення матеріально-технічної бази, адекватної завданням соціально-економічного розвитку країн.
Літ.: Маркс До., Убогість філософії, Маркс До. і Енгельс Ф., Вигадування, 2 видавництва, т. 4; Маркс До., Капітал, там же, т. 23, с. 382—515; Ленін Ст І., Чергові завдання Радянської влади, Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 36; його ж, VIII Всеросійський з'їзд Рад 22—29 грудня 1920 р., там же, т. 42; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу, М., 1973; Матеріали XXIII з'їзду КПРС, М., 1966: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Марксизм про матеріально-технічну базу комунізму, М., 1963; Матеріально-технічна база країн соціалізму, М., 1967; Закономірності і дороги створення матеріально-технічної бази комунізму, в книзі: Економічні закономірності переростання соціалізму в комунізм, М., 1967; Толкачев А. С., Економічні проблеми матеріально-технічної бази комунізму в СРСР, М., 1971 (літ.).
