Потокове виробництво , прогресивний метод організації виробництва, що характеризується розчленовуванням виробничого процесу на окремих, відносно короткі операції, що виконуються на спеціально обладнаних, послідовно розташованих робочих місцях, — потокових лініях . Передумова П. п. — зосередження в одній ланці випуску однорідною або конструктивно і технологічно схожій продукції. У масовому виробництві, для якого характерний стійкий випуск однорідної продукції, потік — основна форма організації. У серійному виробництві на потоці виготовляються окремі вузли і деталі, широко вживані для різних конструкцій. Елементи П. п. проникають і в одиничне виробництво, де на потоці виробляються конструктивно подібні види продукції, уніфіковані деталі. П. п. поширено в машинобудуванні, приладобудуванні, харчовій, швацькій, взуттєвій, лісовій, гірничорудній промисловості, а також в будівництві, сільському господарстві. Важлива передумова впровадження П. п. в СРСР — що проводиться на основі державного плану спеціалізація виробництва . Умова успішного вживання П. п. — розвиток стандартизації, уніфікації і нормалізації елементів конструкцій, що сприяє формуванню вузькоспеціалізованих виробництв (в т.ч. міжгалузевих), масовому випуску вузлів і деталей.
П. п. покращує всі показники роботи, дозволяє повніше реалізувати пропорційність, ритмічність і безперервність. Завдяки вузькій спеціалізації з'являються можливості для повнішого використання високопродуктивного механізованого і автоматизованого устаткування (автомати і напівавтомати), скорочуються або повністю виключаються простої устаткування, зменшується доля допоміжних операцій, зростає продуктивність праці. Пропорційність і безперервність сприяють зниженню виробничих запасів сировини і матеріалів, скороченню тривалості виробничого циклу, що забезпечує зниження собівартості продукції, зростання рентабельності, прискорення оборотності оборотних коштів і покращує фінансового стан підприємств. Залежно від організаційно-технічних особливостей виробництва використовуються різні потокові лінії. В умовах науково-технічної революції П. п. постійно розширюється. Його подальший розвиток — найважливіший напрям підвищення ефективності виробництва.
Літ.: Організація і планерування машинобудівного виробництва, під ред. І. М. Разумова і Л. Я. Шухгальтера, М., 1974; Саксаганський Т. Д., Організація виробництва на машинобудівному заводі, 3 видавництва, М., 1969; Організація і планерування виробництва на машинобудівному підприємстві, під ред. Ст А. Летенко, М., 1972.
