Одиничне виробництво, тип виробництва, що характеризується одиничним (штучним) виготовленням продукції всілякої і непостійної номенклатури. ДО Е. і. відносяться підприємства, що виробляють крупні турбіни, прокатні стани, судна, унікальні верстати, металургійне і гірське устаткування, а також ремонтні і дослідні заводи. На відміну від масового виробництва і серійного виробництва, при Е. п. допускаються нерегламентований рух виробу по робочих місцях і вільний ритм роботи. Робочі місця, як правило, оснащені універсальним устаткуванням. Процес виробництва кожного замовлення проектується індивідуально. Створюється міжцеховий технологічний маршрут з вказівкою груп устаткування, на яких має бути виконаний замовлення. Технологічний процес уточнюється в цехах. Всіляка номенклатура продукції, а також унікальність замовлень вимагають вживання праці більш кваліфікованих робітників — універсалів. Питома вага робітників середньої і низької кваліфікації в Е. п. відносно менше, ніж у виробництвах ін. типів. Для Е. п. характерні велика децентралізація оперативно-виробничого планерування і означає розміри незавершеного виробництва. Вживання в умовах Е. п. спеціального устаткування і пристосувань, частий перехід від виготовлення одного виробу до іншого викликають відносно великі витрати живої праці на створення продукції і триваліший виробничий цикл її виготовлення.
На основі нормалізації і уніфікації деталей і вузлів, типізації технологічних процесів в Е. п. можуть бути реалізовані деякі елементи серійного виробництва. Так, все більше вживання знаходить в умовах Е. п. груповий метод обробки деталей із застосуванням систем універсально-соборних і універсально-налагоджувальних пристосувань. Впровадження групового методу обробки деталей дозволяє використовувати продуктивніше спеціальне устаткування, зменшувати витрати на виготовлення технологічного оснащення, скорочувати витрати підготовчо-завершального часу на установку і зняття деталей, знижувати тривалість виробничого циклу і масштаби заділів незавершеного виробництва.
