Одноголосності принцип
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Одноголосності принцип

Одноголосності принцип в ООН(Організація Об'єднаних Націй), один з найважливіших принципів Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй), згідно з яким для прийняття Радою Безпеки рішень з усіх питань, окрім процедурних, необхідно, щоб за них були подані голоси дев'яти (до 1965 — семи) членів Ради Безпеки, включаючи співпадаючі голоси всіх постійних членів Ради — СРСР, США, Великобританії, Франції і Китаю (ст. 27 Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй)). Е. п. не зводиться, проте, лише до цього правила, його вміст, і значення визначається також іншими статтями Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй) (статті 23—26, 108—110).

  Всі статті, що вносять поправки і зміни в Статут ООН(Організація Об'єднаних Націй), також виходять з визнання необхідності погоджених дій великих держав.

  Оскільки відповідно до ст. 27 Статуту постійний член Ради Безпеки може перешкодити прийняттю Радою будь-якого рішення по суті, з яким він не згоден, Е. п. інколи називається правому вето постійних членів Ради Безпеки.

  Поклавши на Раду Безпеки головну відповідальність за підтримку міжнародного світу і безпеки і наділивши його особливими повноваженнями, правом приймати рішення, обов'язкові для всіх членів ООН(Організація Об'єднаних Націй), в т. ч.(у тому числі) про застосування колективних примусових заходів до порушників міжнародного світу і безпеки, держави — члени ООН(Організація Об'єднаних Націй) визнають тим самим особливе значення постійних членів Ради Безпеки в здійсненні цілей і принципів ООН(Організація Об'єднаних Націй), в забезпеченні міжнародного світу.

  Принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки враховує ту політичну реальність, що забезпечення мирної співпраці великих держав і їх погоджені дії із створення колективної безпеки є найбільш істотною гарантією міжнародного світу і передумовою розвитку мирних стосунків між всіма державами.

  СРСР разом з ін. соціалістичними країнами відстоює дорогу мирного співіснування держав з різними соціальними системами, добиваючись визнання і здійснення його на практиці всіма державами. У ООН(Організація Об'єднаних Націй) СРСР бореться за неухильне і послідовне дотримання Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй), у тому числі проти всяких спроб поколивати її основу — Е. п. Імперіалістичні держави неодноразово висували пропозиції, направлені на підривання Е. п. шляхом прийняття незаконних резолюцій (наприклад, резолюція Генеральної Асамблеї «Єдність на користь світу» від 3 листопада 1950) про наділ Генеральної Асамблеї функціями і повноваженнями Ради Безпеки.

  Н. А. Ушаков.