Єдиноначальність, один з найважливіших принципів управління соціалістичним виробництвом, що полягає в наданні керівникам різних ланок народного господарства такої повноти прав в ухваленні рішень, яка необхідна для виконання покладених на них обов'язків, і у встановленні персональної відповідальності працівників за доручену їм справу. Ст І. Ленін, розглядаючи питання управління народним господарством, писав, що «... всяка крупна машинна індустрія — тобто саме матеріальне, виробниче джерело і фундамент соціалізму — вимагає безумовної і строгої єдності волі, що направляє спільну роботу сотень, тисяч і десятків тисяч людей» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 36, с. 200). Е. сприяє здійсненню принципу демократичного централізму .
Ленін і Комуністична партія протиставили поглядам «робочої опозиції» і «децистов», що перекручували принцип Е., марксистське трактування єдності права і відповідальності, поєднання колективного обговорення питань зі встановленням повної відповідальності кожного керівника за виконання роботи.
Ефективне здійснення Е. передбачає всесторонній розгляд і аналіз умов, при яких повинно бути прийнято те або інше рішення, і цілей, що стоять перед колективом, поєднання інтересів кожного колективу із загальногосподарськими інтересами. Соціалістичні виробничі стосунки створили об'єктивні передумови для широкої участі трудящих в управлінні господарством, органічно поєднуваного с Е. З цього питання Ленін писав: «Треба навчитися сполучати разом бурхливий, такий, що б'є весняною повінню, виходить зі всіх берегів, мітинговий демократизм мас трудящих із залізною дисципліною під час праці, з беззаперечним покорою — волі однієї особи, радянського керівника, під час праці» (там же, с. 203) .
Е. передбачає всемірне зміцнення державної дисципліни, строге дотримання соціалістичної законності в господарських стосунках, підвищення відповідальності кожного керівника за своєчасне виконання планів і завдань, за якість продукції, за дбайливе і розумне використання виробничих ресурсів.
Здійснення Е. вимагає від кожного керівника достатніх знань, які дали б йому можливість кваліфіковано приймати рішення по тих або інших питаннях. Він повинен знати роботу керованої ним ділянки, його техніку, технологію, організацію; уміти організувати колектив і зробити кожного працівника активним учасником виконання поставленого завдання; добре орієнтуватися в питаннях економіки, права, соціології, психології. При цьому керівник спирається на широкий круг фахівців, на досвід передових робітників-новаторів, які допомагають йому забезпечити належне керівництво. До вирішення питань, що зачіпають безпосередні інтереси трудящих, притягуються профспілкові організації.
Комуністична партія проводить заходи щодо поглиблення контролю за діяльністю господарських керівників. Контроль багатьох первинних партійних організацій за діяльністю адміністрації, здійснюваний в відповідності із Статутом партії, сприяє підвищенню авторитету керівників і зміцненню Е.
Е. означає використання самих різних методів управління, в т.ч.(у тому числі) організаційних, включаючий підбір і розставляння кадрів, визначення раціональної структури керованого об'єкту і органів управління, встановлення чіткого круга робіт, прав і обов'язків кожного підрозділу і керівника; економічних, використовуючих особисту зацікавленість трудящих в підвищенні ефективності виробництва і зв'язок їх матеріального добробуту з результатами діяльності всього колективу; виховних, направлених на підвищення виробничої активності трудящих, розвиток відчуття відповідальності і ініціативи.
Е. при соціалізмі не має нічого спільного з деспотичною владою власників підприємств в капіталістичному виробництві. Керівники соціалістичних підприємств є довіреними особами соціалістичної держави, і їх діяльність направлена на користь всього суспільства.
