Угорська соціалістична робоча партія (ВСРП: Magyar Szocialista Munkáspárt). Історія ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) бере свій початок з утворення Комуністичної партії Угорщини (КПВ), яка була заснована 24 листопада 1918. в Будапешті після буржуазно-демократичної революції, що повалила монархію Габсбургськую, в обстановці підйому робочого руху, що розвернувся під впливом Великої Жовтневої соціалістичній революції. В рядах КПВ об'єдналися: група лівих соціал-демократів, угорські інтернаціоналісти (колишні військовополонені), що брали участь у Великій Жовтневій соціалістичній революції і Громадянській війні в Росії, — члени угорської групи РКП (б) (створена в Москві в березні 1918); революційні соціалісти, що вже раніше створили свою організацію. У число засновників КПВ входили Б. Кун, Т. Самуелі, Ф. Янчик, Ф. Мюнніх, О. Корвін, Е. Пір, І. Рабіновіч і ін. Під керівництвом КПВ, що об'єдналася 21 березня 1919 з Соціал-демократичною партією в Соціалістичну партію Угорщини (СПВ), робочий клас Угорщини, спираючись на підтримку всього трудового народу країни, проголосив 21 березня Угорську радянську республіку 1919 і почав здійснювати корінні соціальні перетворення на користь мас трудящих. Після скидання Радянської влади в Угорщині в серпні 1919 об'єднаними силами міжнародного імперіалізму і внутрішньої реакції СП(Збори постанов) В розпалася. Соціал-демократична партія легально реорганізувалася під керівництвом крайній правих лідерів. Для угорських комуністів настав тривалий період підпільної роботи в умовах фашистської диктатури Хорті. Один з найважливіших виводів, зроблених ними після поразки Радянської влади, полягав в тому, що пролетаріат, для того, щоб перемогти, повинен мати єдину революційну партію. З цих позицій було критично розглянуто і об'єднання КПВ з Соціал-демократичною партією в березні 1919. Унаслідок того, що до створення СП(Збори постанов) В не було проведено розмежування з правим крилом соціал-демократів, що залишалося на позиціях реформістів і розвернуло усередині партії фракційну діяльність, сили СП(Збори постанов) В були значно ослаблені, і це полегшило перемогу контрреволюції в Угорщині.
18—21 серпня 1925 у Відні відбувся 1-й з'їзд КПВ, який підвів підсумки роботи із створення нелегальної централізованої партії, засудив фракційну боротьбу, що перешкоджала подальшому зміцненню партійних організацій визначив завдання партії, ствердив статут, вибрав ЦК, в який увійшли Б. Кун, Е. Ландлер, І. Гегеш, До. Хаман, До. Ері, І. Комор, М. Ракоши, І. Вага. У 1925 з метою всемірного використання можливостей легальної роботи за ініціативою комуністів була створена Соціалістична робоча партія Угорщини, яка, діючи (1925—28) під керівництвом КПВ, направляла боротьбу революційно налагоджених робітників і лівих соціал-демократів.
В лютому — березні 1930 відбувся 2-й з'їзд КПВ, що прийняв рішення «Нові завдання партії», статут партії і ряд важливих постанов по політичних і організаційних питаннях. У 1929—33 КПВ спільно з лівими соціал-демократами організувала і провела ряд крупних виступів трудящих: 4-тижневий страйк гірників Шальготарьяна (1929), 150-тис. демонстрацію безробітних в Будапешті (1 вересня 1930), перерісшу в барикадні бої з поліцією, страйк 10 тис. будівельних робітників столиці, загальну страйк шкіряників, страйки металістів, текстильників в 1933 і ін. Не дивлячись на переслідування і терор (масові арешти, страта членів ЦК КПВ І. Шаллаї і Ш. Фюршта в 1932), партія досягла успіхів в боротьбі проти капіталістів, проти фашистського терору, в захист робочих профспілок, за демократичні права. У 1935—39 КПВ неодноразово виступала з ініціативою створення народного фронту.
В період 2-ої світової війни 1939—45 КПВ з'явилася ініціатором боротьби проти гітлерівської Німеччини і її угорських союзників. За ініціативою комуністів в травні 1944 був створений антифашистський Угорський фронт. Компартія повсюдно розгортала партизанську боротьбу проти німецьких і угорських фашистів і керувала нею. В умовах того, що почався у вересні 1944 звільнення Радянською Армією Угорщини від фашизму партія комуністів вийшла з підпілля (на звільненій території прийняла назву Угорської комуністичної партії, ВКП) і незабаром стала масовою політичною організацією робочого класу. Вона розвернула боротьбу за швидке утворення демократичної держави, за проведення антифеодальної аграрної реформи, за відновлення зруйнованого народного господарства. За ініціативою ВКП 21 грудня 1944 в Дебрецене зібралися Тимчасові національні збори, коаліційні, що сформували Тимчасовий національний уряд Угорського національного фронту незалежності. Партія з'явилася ініціатором аграрної реформи (1945), що ліквідувала клас поміщиків і що передала землю до рук селянства трудящого. Що відбувся у вересні — жовтні 1946 3-й з'їзд компартії прийняв новий статут партії, визначив основні завдання по будівництву народно-демократичної Угорщини. ВКП висунула трилітній план відновлення і розвитку країни. За ініціативою партії була проведена націоналізація промисловості, банків, транспорту (1946—49). У червні 1948 компартія об'єдналася з Соціал-демократичною партією на основі принципів марксизму-ленінізму і прийняла назву Угорської партії трудящих (ВПТ). Об'єднувальний з'їзд в червні 1948 затвердив статут партії і програмну декларацію, в яких вказувалося, що метою ВПТ є побудова соціалістичного суспільства в Угорщині. Під керівництвом ВПТ угорський робочий клас приступив до будівництву соціалізму. У 1950 почав втілюватися в життя 1-й п'ятирічний план розвитку народного господарства Угорщини. У цей період 2-й з'їзд ВПТ (лютий — березень 1951) допустив серйозну помилку, необгрунтовано підвищивши за пропозицією колишнього керівництва партії (М. Ракоши) планові завдання п'ятирічки, що привело до виникнення диспропорцій в економічному розвитку країни і появи внутрішніх протиріч. В області планерування спостерігалися ігнорування специфіки і конкретних умов Угорщини, недооцінка значення економічного співробітництва і кооперації між країнами світової соціалістичної системи. Ці помилки і перенапруження економіки привели не лише до тимчасового призупинення зростання життєвого рівня населення в 1951—53, але і до деякого пониження його. Колишні керівники партії і уряду допустили і ін. помилки (порушення ленінських норм внутріпартійного життя, соціалістичній законності). Пленум ЦК ВПТ в червні 1953 розкрив помилки, допущені в ході соціалістичного будівництва. Оцінка положення, яку дав пленум, пізніше була підтверджена 3-м-коду з'їздом ВПТ (травень 1954). Проте в процесі подальшого виправлення допущених помилок керівництво ВПТ проявило непослідовність і безпринципність, що ослабило диктатуру пролетаріату в Угорщині, викликало серйозну кризу в партійному житті і в управлінні країною і створило сприятливі можливості для підривної антипартійної діяльності правоуклоністськой ревізіоністського угрупування І. Надя (у липні 1953 — квітні 1955 голови Ради Міністрів). Проте і в цей період будівництво основ соціалізму в Угорщині продовжувалося і положення країни в цілому визначали перш за все історичні успіхи, досягнуті в суспільному, господарському і культурному житті. У липні 1956 відбувся пленум ЦК ВПТ, що прийняв рішення, виконання яких повинне було привести до ліквідації сектантських помилок і подолання все ревізіоністських випадів, що більш посилювалися. Сили внутрішньої контрреволюції, що підбурювалися імперіалістичними кругами капіталістичних держав Заходу і що спиралися на ревізіоністське угрупування І. Надя усередині ВПТ, щоб перешкодити виправленню помилок і оздоровленню обстановки в країні, вирішили прискорити свій виступ і розв'язали 23 жовтня 1956 контрреволюційний заколот (див. Контрреволюційний заколот 1956 в Угорщині ) . В цей важкий момент здорові сили усередині ВПТ, що об'єдналися довкола нового революційного центру, створеного під керівництвом Я. Кадара, зуміли мобілізувати революційні сили робочого класу і селянства, припинити наступ класового ворога, нанести контрудар і розгромити контрреволюційний заколот. Одночасно проводилася реорганізація партії. Партія прийняла назву Угорської соціалістичної робочої партії (ВСРП). У придушенні контрреволюційного заколоту, в порятунку країни від затяжної громадянської війни і особливо від військової інтервенції міжнародного імперіалізму велику братську допомогу надав угорському народові Радянський Союз; боротьбу угорських трудящих підтримали і ін. соціалістичні країни. 27—29 червня 1957 в Будапешті відбулася Всевенгерськая конференція ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) що завершила реорганізацію партії. Конференція обговорила звітну доповідь ЦК про політичне положення і завдання партії, завдала вирішального удару по ревізіоністських поглядах, а також по догматизму і сектантству, схвалила ленінську політику нового керівництва, ведучого боротьбу на два фронти. Конференція затвердила статут, вибрала керівні органи партії.
Відстоявши і укріпивши владу робочого класу, партія виступила ініціатором подальшого розгортання соціалістичного будівництва. До кінця 1957 народне господарство, що потерпіло в результаті заколоту збиток в 22 млрд. форинтів, було відновлене, рівень виробництва і рівень життя трудящих перевершив показники попередніх років. До середини 1958 промислове виробництво в країні збільшилося в порівнянні з довоєнним в 6 разів. Під керівництвом партії була досягнута історична перемога в соціалістичному перетворенні сільського господарства. Вже до весни 1961 соціалістична перебудова села, що широко розвернулася з грудня 1958, практично була завершена. У соціалістичному секторі було зосереджено (1962) 96% всій орній площі країни (у тому числі в з.-х.(сільськогосподарський) кооперативах понад 80%, в госхозах 16%). У листопаді — грудні 1959 відбувся 7-й з'їзд ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія)(у нумерації з'їзду відбилася спадкоємність ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія), Угорською комуністичній партії і Угорській партії трудящих; цей з'їзд був 7-м-кодом в історії угорського комуністичного руху). З'їзд заслуховувала звітна доповідь ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія), затвердив директиви по підготовці 2-го п'ятирічного плану розвитку народного господарства країни на 1961—65, вніс деякі зміни до статуту партії. Що відбувся в листопаді 1962 8-й з'їзд ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) констатував, що в країні завершене створення основ соціалістичного суспільства, сформувалися єдині соціалістичні виробничі стосунки в місті і селі. З'їзд прийняв новий статут партії. У листопаді — грудні 1966 відбувся 9-й з'їзд партії, що підтвердив лінію партії на повну побудову соціалістичного суспільства, намітив завдання чергового етапу будівництва соціалізму. Найважливішою складовою частиною цього етапу з'явилися підготовка і здійснення з 1 січня 1968 реформ управління народним господарством з метою зміцнення і удосконалення соціалістичної системи планерування, підвищення ефективності виробництва, поліпшення використання продуктивних сил. З'їзд вніс зміни до статуту ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) (відміна кандидатського стажу і інституту кандидатів в член ЦК, скасування ревізійних комісій в партії), 10-й з'їзд ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) (23—28 листопада 1970) підтвердив непорушність генеральної лінії партії і проголосив «продовження на більш високому рівні курсу на повну побудову соціалістичного суспільства». З'їзд внесли ряд змін в статут партії (понижений з 21 року до 18 років віковий ценз для вступу до партії, скасований інститут кандидатів в члени Політбюро ЦК і ін.).
Делегації ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) брали участь в роботі Нарад представників комуністичних і робочих партій в Москві в листопаді 1957, листопаді 1960 і червні 1969 і підписали прийняті на цих нарадах документи. Керівним принципом організаційної структури ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) є демократичний централізм. Партія будується за територіально-виробничим принципом. Найвищий орган ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) — з'їзд, який обирає ЦК і Центральну контрольну комісію. ЦК обирає Політбюро для керівництва роботою ЦК в проміжках між пленумами і Секретаріат ЦК для керівництва поточною роботою партії. Перший секретар ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) з червня 1957 — Я. Кадар. У листопаді 1970 ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) об'єднувала понад 662 тис. членів. Центральний друкарський орган — газета «Непсабадшаг» («Népszabadság»). Теоретичний і суспільно-політичний орган ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) — журнал «Таршадалмі семле» («Társadalmi Szemie»).
З'їзди і найважливіші конференції Угорської соціалістичної робочої партії
1-й з'їзд КПВ — 18—21 серпня 1925, м. Відень
2-й з'їзд КПВ — 27 лютого — 17 березня 1930, селище Апрельовка Московської області (СРСР).
1-я Всевенгерськая конференція ВКП — 20—21 травня 1945, м. Будапешт
3-й з'їзд ВКП — 28 вересня — 1 жовтня 1946, м. Будапешт
1-й Об'єднувальний з'їзд ВПТ — 12—14 червня 1948, м. Будапешт
2-й з'їзд ВПТ — 25 лютого — 2 березня 1951, м. Будапешт
3-й з'їзд ВПТ — 24—30 травня 1954, м. Будапешт
Всевенгерськая конференція ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) — 27—29 червня 1957, м. Будапешт
7-й з'їзд ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) — 30 листопада — 5 грудня 1959, м. Будапешт
8-й з'їзд ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) — 20—24 листопада 1962, м. Будапешт
9-й з'їзд ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) — 28 листопада — 3 грудня 1966, м. Будапешт
10-й з'їзд ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія) — 23—28 листопада 1970, м. Будапешт
Істочн.: Всевенгерськая конференція Угорської соціалістичної робочої партії. Будапешт, 27—29 червня 1957 р., пер.(переведення) з венг.(угорський), М., 1958: VII з'їзд Угорської соціалістичної робочої партії, Будапешт, 1959, М., 1960; Кадар Я., Доповідь на VIII з'їзді Угорської соціалістичної робочої партії, «Правда», 1962, 21 листопада; До 40-ої річниці утворення Комуністичної партії Угорщини (тези), «Нова і новітня історіях.1959 № 1.
Літ.: Кадар Я., Вибрані статті і мови, пер.(переведення) з венг.(угорський), М., 1970; Заволзький С. Р., 15 років вільної Угорщини, М., 1960: A magyar forradalmi munkás-mozgalom története, t. 1—3, Bdpst, 1966—70.
