Мюнніх (Münnich) Ференц (16.11.1886, Шерегейеш, — 29.11.1967, Будапешт), діяч угорського робочого руху, політичний і державний діяч ВНР(Угорська Народна Республіка). За освітою юрист. Під час 1-ої світової війни 1914—18 попав (1915) в полон в Росії. У 1917 в Томську вступив в РКП (б). Учасник Великої Жовтневої соціалістичної революції і Громадянської війни 1918—20 в Росії. У листопаді 1918 повернувся до Угорщини. Брав участь в створенні Комуністичної партії Угорщини (1918). Один з організаторів угорської Червоної армії в Угорській радянській республіці 1919 (ВСР). Після поразки ВСР — в еміграції в Австрії, Чехословакії і Германії. У 1922—36 — в СРСР на керівній господарській роботі. В період національно-революційної війни в Іспанії 1936—39 воював (під ім'ям Отто Флаттера), командував 11-ою інтернаціональною бригадою. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45; воював під Сталінградом. У 1946—49 начальник управління поліції м. Будапешта. У 1950—56 на дипломатичній роботі. На початку листопада 1956, в період боротьби проти контрреволюційного заколоту 1956 в Угорщині брав участь в створенні Угорського революційного робітничо-селянського уряду. У листопаді 1956 — січні 1957 заступник голови уряду, в листопаді 1956 — січні 1958 міністр озброєних сил і внутрішніх справ, в лютому 1957 — січні 1958 1-й заступник голови уряди. У січні 1958 — вересні 1961 голова уряду; у 1961—1965 державний міністр. З листопада 1956 член ЦК і Виконавського комітету (з 1957 — Політбюро) ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія). У червні 1957 — листопаді 1965 член Політбюро ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія). Нагороджений 2 орденами Леніна (1965,1967).
Соч.: Бурхлива дорога. [Спогаду, авториз. пер.(переведення) з венг.(угорський)], М., 1968.
