Мюнхен (München), місто на півдні ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). Адміністративний центр землі Баварія. Важливий економічний і культурний центр країни. Розташований на р. Ізар. Населення 1,3 млн. чіл. (1971); у Великому Мюнхені, що охоплює 150 прилеглих общин, понад 1,8 млн. жителів. Важливий вузол же.-д.(железнодорожний), автомобільних і повітряних повідомлень (аеродроми в передмістях Рієме і в Ердінгер-Мосе — міжнародного значення). У післявоєнні роки швидко розвивається промисловість, особливо нові галузі. По числу зайнятих провідне місце займає електротехніка, електроніка, приладобудування (37%), загальне і транспортне машинобудування (29%), паперова і поліграфічна (9%), швацька і текстильна (7%), харчовосмакова, у тому числі пивоваріння (6%), галузі промисловості. У хімічній промисловості переважає виробництво хіміко-фармацевтичних, гумових виробів, кінофотоплівки, штучних матеріалів. Не дивлячись на збереження багаточисельних ремісничих (14 тис. з 110 тис. зайнятих) і середніх промислових підприємств, що веде роль в промисловості належить найбільшим концернам: «Сименс» — електротехніка і електроніка, «Ханієль» (фірма МАН) — загальне і важке машинобудування, «Квандт» (фірма БМВ) — автобудування, «Флік» (фірма Краусс-Маффей) — виробництво автобусів, важких вантажних автомашин, «Мессершмітт-Бельков-Блом» — авіаракетобудування, «Юнкерс» — авіа- і моторобудування. М. — один з найбільших центрів банківської («Байеріше ферайнсбанк АГ», «Байеріше іпотекен унд вексельбанк») і страхової («Альянц ферзіхерунгс АГ», «Мюнхенер рюкферзіхерунгс-гезельшафт») справи, торгівлі у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). Періодично проводяться міжнародні ярмарки. У М. знаходяться: університет ним. Людвига Максиміліана (див. Мюнхенський університет ) Технічний університет, Баварська академія образотворчих мистецтв і вища школа музики. Музеї: Німецький музей, Баварський національний музей, Гліптотека, Стара і Нова пінакотеки і ін. (див. Баварські державні збори картин ), театральний музей і ін. Театри.
А. І. Мухин.
Поселення на місці М. сходить до 8 ст У 1158 герцог Баварії Генріх Лев дарував М. міське право. З 13 ст по 1871 М. — столиця Баварії. У 13—14 вв.(століття) у місті отримали значний розвиток ремесло і торгівля. У 16 ст М. став одним із значних культурних центрів Німеччини. Під час Тридцятирічної війни 1618—48 місто було окуповане шведськими військами; у 1705 під час війни за Іспанський спадок 1701—14 — австрійськими військами. У 1871, з утворенням Німецької імперії, разом з Баварією увійшов в її склад. Населення міста швидко збільшувалося: у 1840 — 89 тис. чіл., у 1910 — 596 тис., в 1939 — 829 тис. чіл.
В 1900—02 в М. жил Ст І. Ленін, що керував виданням що виходила тут в цей період газети «Іскра». У квітні 1919 в М. була проголошена Баварська радянська республіка .
8—9 листопада 1923 М. став ареною фашистського путчу, в главі якого стояли Гітлер і Людендорф; до 1933 в М. знаходилася штаб-квартира нацистської партії. Після встановлення фашистської диктатури в Германії (1933) М., де продовжували функціонувати ряд організацій нацистської партії, став одним з центрів зосередження фашистської реакції. Тут було підписано Мюнхенська угода 1938 . Під час 2-ої світової війни 1939—45 місто було сильно зруйноване бомбардуваннями. Після розгрому фашистської Німеччини входив в 1945—49 в американську зону окупації.
Серед пам'ятників архітектури: церкви — позднеготічеськая Фрауенкирхе (1466—1492 архітектор Й. Гангхофер), позднеренессансная Санкт-Міхаель-кирхе (1583—97, архітектор Ф. Сустріс), барочна Театінеркирхе (1663—1767, архітектори А. Бареллі, Е. Цуккаллі, Ф. Кювілье). Стара ратуша (1470, архітектор Й. Гангхофер), спорудження резиденції баварських герцогів (16—19вв.), палац Німфенбург (1663—1728); спорудження Л. фон Кленце — Гліптотека (1816—1830), Стара пінакотека (1826—36), Пропілєї (1846—60; див.(дивися) ілл. ); Нова ратуша (1867—1908, архітектор Р. І. фон Хауберріссер), Німецький музей (1903—25, за проектом архітектора О. фон Міллера), Будинок мистецтва (1933—37). У 1968—72 побудований комплекс споруд для 20-х літніх Олімпійських ігор (на 220 тис. глядачів) у районі нової забудови Обервізенфельд із стадіоном на 80 тис. місць, малою спортивною ареною на 11 тис. місць, плавальним басейном на 9 тис. місць (планування і головні споруди в основному за проектом архітектора Г. Беніша і ін.), олімпійським селом на 12 тис. чіл. (планування і благоустрій за проектом архітектора Р. Голлейна). Побудовані міська лінія залізниці, нова лінія метро.
Літ.: Kreisel Н., München, die Stadt als Kunstwerk, [Münch.], 1968.
