Кадар (Kadar) Янош (р. 26.5.1912, Рієка), діяч угорського і міжнародного комуністичного і робочого руху, державний і політичний діяч ВНР(Угорська Народна Республіка). Народився в сім'ї з.-х.(сільськогосподарський) робітника. Був підсобним робітником, потім механіком. З 17 років включився в робочий рух. У 1931 вступив в Комуністичний союз молоді Угорщини (КСМВ). З 1931 член Комуністичної партії Угорщини (КПВ) і член секретаріату ЦК КСМВ. В період хортістсько-фашистського режиму (1919—44) До. активно брав участь в нелегальній роботі компартії. У 1941—42 член Пештського обл. комітету КПВ. У 1942 був вибраний членом ЦК, а в 1943 — секретарем ЦК КПВ. За революційну діяльність багато разів піддавався арештам. Грав провідну роль в організації антифашистського руху в Угорщині. У квітні 1944 був арештований; у листопаді 1944 біг з в'язниці. Після звільнення країни від хортістсько-фашистського панування (квітень 1945) До. був вибраний депутатом Тимчасових національних зборів, член Політбюро ЦК Угорського комуністичній партії (ВКП). У квітні 1945 — серпні 1948 секретар Будапештського міськкому партії. У 1946—48 заступник генерального секретаря ЦК ВКП, в червні 1948—50 заступник генерального секретаря ЦК Угорської партії трудящих (ВПТ). У серпні 1948 — червні 1950 одночасно міністр внутрішніх справ. З червня 1950 до квітня 1951 керував відділом партійних і масових організації ЦК ВПТ. У 1951 на підставі помилкових звинувачень До. був арештований. У 1954 реабілітований. Був вибраний спочатку першим секретарем райкому партії 13-го району Будапешта, а в 1955 — першим секретарем Пештського обкому партії. У липні 1956 пленум ЦК ВПТ ввів До. до складу ЦК і вибрав член Політбюро і секретарем ЦК ВПТ. Під час контрреволюційного заколоту 1956 в Угорщині (жовтень — листопад) До. виступив ініціатором створення Угорського революційного робітничо-селянського уряду, відтворення і зміцнення партії угорського робочого класу. У листопаді 1956 — червні 1957 голова тимчасового ЦК, а з червня 1957 перший секретар ЦК Угорського соціалістичній робочій партії (ВСРП). У листопаді 1956 — січні 1958 голова Угорського революційного робітничо-селянського уряду. У січні 1958 — вересні 1961 державний міністр, у вересні 1961 — червні 1965 голова Ради Міністрів ВНР(Угорська Народна Республіка). З 1965 член Президії ВНР(Угорська Народна Республіка). Член Всевенгерського ради Вітчизняного народного фронту (з 1957). До. — Герою Соціалістичної Праці ВНР(Угорська Народна Республіка) (травень 1962), Герою Радянського Союза (квітень 1964). Нагороджений орденом Леніна (1972).
Соч.: Вибрані статті і мови 1957—1960, т. 1—2, пер.(переведення) з венг.(угорський), М., 1960; то ж, 1960—64, М., 1964: Szilárd népi hatalom: független magyarország, [Bdpst], 1962; A szocializmus teljes gyözelméért, [Bdpst], 1962: Tovább а lenini útou, [Bdpst], 1964; Hažafiság és internacionalizmus [Bdpst]. 1968; A szocialista Magyarországért, [Bdpst], 1972.
