Самуелі (Szamuely) Тібор (27.12.1890, Ньіредьхаза, — 2.8.1919), діяч угорського робочого руху, один із засновників компартії Угорщини (КПВ). Народився в сім'ї службовця. Вчився в гімназії, в торгівельній школі. З 1908 член Соціал-демократичної партії Угорщини, з 1913 співробітник її ЦО(центральний орган) — газети «Непсава» («Népszava»). У 1914 мобілізований в австро-угорську армію, в 1915 узятий в полон на російському фронті. Брав участь в створенні угорської групи РКП (б) (березень 1918), в придушенні лівоесерівського заколоту 1918 в Москві. З січня 1919 — в Угорщині, був вибраний членом ЦК КПВ і членом редколегії ЦО(центральний орган) КПВ — газети «Вереш уйшаг» («Vörös Ujság»). В період Угорської радянської республіки (ВСР) був заступник наркома оборони, наркомом освіти, керівником комітету із забезпечення безпеки тилу. У травні 1919 виїжджав до Москви для переговорів с В. І. Леніном. Убитий контрреволюціонерами під час переходу (після придушення ВСР) австрійського кордону.
