Сольватація (від латів.(латинський) solvo — розчиняю), скріплення молекул розчинника молекулами або іонами розчиненої речовини або набряклого твердого тіла. В разі скріплення молекул води С. називається гідратацією . В результаті С. утворюються сольвати (гідрати) — з'єднання визначеного або частіше за невизначений склад. Молекули розчинника пов'язані з молекулами (іонами) сольватованої речовини силами різної природи і інтенсивності — від слабких сил міжмолекулярної взаємодії до сил хімічного зв'язку. У розчинах сольватно зв'язані молекули розчинника створюють довкола молекул (іонів) розчиненої речовини сольватную оболонку. Зазвичай розрізняють первинну С. — взаємодія молекул (іонів) речовини з найближчими молекулами розчинника, і вторинну С. — взаємодія первинно сольватованих молекул (іонів) з більш видаленими молекулами розчинника. При повній С. всі молекули розчинника входять до складу оболонок, тобто в сферу дії силового поля молекул (іонів) розчиненої речовини. С. впливає на термодинамічних і ін. властивості розчину; нею обумовлені електролітична дисоціація електролітів в полярних розчинниках розчинність неелектролітов, багато жідкофазниє хімічних реакцій. С. молекул (іонів) поверхневого шару — найважливіший чинник стабілізації високодисперсних систем з рідким дисперсійним середовищем (золів,латексів,емульсій ). С. може відбуватися не лише в рідкому розчиннику, але і при сорбції речовиною пари розчинника з газового середовища.
Літ .: Ентеліс С. Р., Тігер Р. П., Кінетика реакцій в рідкій фазі, М., 1973; Матяш І. Ст, Вода в середовищах, що конденсують, До., 1971; Карякин А. Ст, Крівеннова Р. А., Полягання води в органічних і неорганічних сполуках, М., 1973.
