Гідратація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гідратація

Гідратація (від греч.(грецький) hydor — вода), процеси скріплення води хімічними речовинами. Розрізняють декілька видів Р.

  Р. оксидів приводить до гідроокисів, що є лугами, кислотами або амфотерниє з'єднаннями. Так, приєднання води до окислу кальцію дає гідроокис кальцію (у техніці цей процес називається «Гасіння винищити»):

САО + H 2 O = Ca (ВІН) 2 .

  Р. сірчаного ангідриду в промисловості сподіваються сірчану кислоту, а оксидів азоту — азотну кислоту:

So 2 + H 2 O = H 2 So 4 ,

3no 2 + H 2 O = 2hno 3 + NO.

  При Р. триокиси миш'яку утворюється слабка миш'яковиста кислота що має амфотерниє властивості:

As 2 O 3 + 3h 2 O = 2h 3 Aso 3 .

  Р. органічних сполук відбувається по кратних зв'язках; в разі циклічних з'єднань Р. приводить до розкриття циклів. Зазвичай ці реакції відбуваються у присутності лугів, кислот або гетерогенних каталізаторів (каталітична Р.). Р. цього типа грає величезну роль в препаратівной органічної хімії і промисловості органічного синтезу. Так, в результаті прямий Р. олефінов отримують спирти, наприклад етиловий спирт з етилену:

Ch 2 = Ch 2 + H 2 O ® Ch 3 Ch 2 ВІН.

  Р. ацетилену приводить до ацетальдегіду (реакція Кучерова) (проміжний продукт — нестійкий вініловий спирт):

CH º CH + H 2 O ® [СН 2 =СН—ОН] ® Ch 3 CHO.

  В результаті Р. кетену утворюється оцетова кислота, а окисли етилену — етилгліколь:

  В перерахованих прикладах вода реагує таким чином, що відбувається розрив зв'язку між атомом водню і групою ВІН.

  Багато неорганічних і деякі органічні речовини утворюють з водою тверді кристалогідрати, постійного складу, які поводяться як індивідуальні хімічні сполуки. Так, безводий сульфат міді Cuso 4 безбарвний; з його водних розчинів кристалізується яскраво-синій гідрат Cuso 4 ·5H 2 O — мідний купорос, при нагріванні якого утворюється спочатку блакитний Cuso 4 ·3H 2 O, потім Cuso 4 ·H 2 O білого кольору; при 258°С сіль повністю зневоднюється. До цього ж типа відноситься Р. молекул в розчинах з утворенням гідратів різного складу, що знаходяться в рівновазі один з одним і водою; наприклад, при розчиненні спирту утворюються гідрати з 3,4 і 8 молекулами H 2 O. При розчиненні електролітів відбувається Р. іонів, що утрудняє асоціацію останніх. Енергія Р. в значній мірі компенсує енергію дисоціації електроліту; т. о., Р. іонів є одній з головних причин електролітичній дисоціації у водних розчинах. Утворення кристалогідратів і Г. молекул і іонів в розчинах є окремими випадками сольватації, тобто приєднання молекул розчинника. До Р. відносять також процеси, що приводять до скріплення води за рахунок адсорбційних сил (див. Адсорбція ). Див. також Вода .

  В біологічних системах при Р. відбувається приєднання (скріплення) води різними субстратами організму. Вода, що входить в оболонки гідратів, що утворюються при Р., складає основну кількість т.з. зв'язаної води протоплазми клітки. З Р. пов'язаний багато хто біологічні процеси. Так, Р. іонів впливає на їх проникнення в клітку, а Р. білків змінює деякі їх властивості — зокрема ферментативну активність.

  Процес, зворотний Р., тобто втрата зв'язаної речовинами води, називається дегідратацією. Р. і дегідратація постійно відбуваються в процесах обміну речовин, зокрема обміну води, в організмах.