Пуассон Сімеон Подіни
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пуассон Сімеон Подіни

Пуассон (Poisson) Сімеон Подіни (21.6.1781, Пітівье, департамент Луара, — 25.4.1840, Париж), французький учений, член Паризької АН(Академія наук) (1812), почесний член Петербурзької АН(Академія наук) (1826). Після закінчення в 1800 Політехнічної школи в Парижі працював там же (з 1806 професор). З 1809 професор Паризького університету. Труди П. відносяться до теоретичної і небесної механіки, математики і математичної фізики. Він вперше записав рівняння аналітичної механіки в складових імпульсу. У гідромеханіці П. узагальнив Навьє — Стоксу рівняння на випадок руху стискуваної в'язкої рідини з врахуванням теплопередачі. Вирішив ряд завдань теорії пружності, ввів Пуассона коефіцієнт і узагальнив рівняння теорії пружності на анізотропні тіла. В області небесної механіки досліджував стійкість руху планет Сонячної системи, займався вирішенням завдань про обурення планетних орбіт і про рух Землі довкола її центру тяжіння. У теорії потенціалу ввів Пуассона рівняння і застосував його до вирішення завдань по гравітації і електростатиці. П. належать роботи по інтегральному численню (див. Пуассона інтеграл ), численню кінцевих різниць> (див. Пуассона формула підсумовування ), теорії диференціальних рівнянь з приватними похідними, теорії вірогідності, де він довів окремий випадок великих чисел закону і одну з граничних теорем (див. Пуассона теорема, Пуассона розподіл ). Досліджував питання теплопровідності, магнетизму, капілярності, поширення звукових хвиль і балістики. Був переконаним прибічником атомізму П. С. Лапласа .

 

  Соч .:   Traité de mécanique, 2 éd., v. 1—2, P., 1833; Théorie nouvelle de l''action capillaire, P., 1831; Théorie mathématique de la chaleur..., P., 1835; Recherches sur la probabilité..., P., 1837.

  Літ.: Араго Ф., Біографії знаменитих астрономів, фізиків і геометрів, пер.(переведення) з франц.(французький), т. 3, СП(Збори постанов) Би, 1861; Клейн Ф., Лекції про розвиток математики в XIX столітті, пер.(переведення) з йому.(німецький), ч. 1, М. — Л., 1937.

  І. Д. Рожанський.