Плата за фонди
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Плата за фонди

Плата за фонди в СРСР, форма розподілу прибули між госпрозрахунковими підприємствами і державою, залежить від величини виробничих фондів підприємства (об'єднання). Застосовується з 1966 на промислових і ін. госпрозрахункових підприємствах (об'єднаннях) сфери матеріального виробництва, перекладених на нову систему планерування і економічного стимулювання відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про вдосконалення планерування і посиленні економічного стимулювання промислового виробництва» від 4 жовтня 1965. П. за ф. — першочерговий елемент розподілу прибули і платежів до бюджету. Вона покликана сприяти раціональному використанню виробничих фондів, посиленню економічної зацікавленості підприємств (об'єднань) в збільшенні фондовіддачі і підвищенні ефективності капітальних вкладень (див. Економічна ефективність капітальних вкладень ) . В той же час вона забезпечує регулярний вступ засобів до бюджету незалежно від виконання плану прибули. У 1973 П. за ф. у промисловості склала близько 20% отриманого прибутку. Величина П. за ф. визначається ставками (нормативами) і об'ємом використовуваних виробничих фондів. Нормативи П. за ф. встановлюються на тривалий період єдиними для виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів . Ставка в промисловості дорівнює 6%, а в окремих галузях з відносно низьким рівнем рентабельності — 3%. Не вносять П. за ф. промислові підприємства в яких при ставці 3% недостатньо прибутку для утворення фондів економічного стимулювання, а також планово-збиткові підприємства. У деяких галузях промисловості, наприклад в тютюновій і чаєразвесочной, П. за ф. підвищена до 10%. Для радгоспів, перекладених на повний господарський розрахунок, при рентабельності (до собівартості) не менше 25% П. за ф. встановлена у розмірі 1% від вартості основних виробничих фондів з.-х.(сільськогосподарський) призначення. Будівельно-монтажні організації вносять П. за ф. по ставці 6%.

загрузка...

П. за ф. стягується з первинної (тобто без вирахування зносу) вартості основних виробничих фондів, що підвищує зацікавленість підприємств (об'єднань) в своєчасному оновленні їх і підвищенні технічного рівня виробництва. Виняток становить нафтовидобувна промисловість, де через специфіку галузі П. за ф. обчислюється виходячи із залишкової вартості основних виробничих фондів по ставці 11%.

  По П. за ф. передбачені пільги. Не стягується плата за: основні виробничі фонди, створені за рахунок фонду розвитку виробництва, — протягом 2 років, а також створені за рахунок банківської позики (у частині непогашеної позики) — на строк до її погашення; знов введені в дію підприємства, цехи і крупні виробничі установки — на плановий термін освоєння в межах нормативного терміну освоєння виробничих потужностей; споруди, призначені для очищення водних і повітряних басейнів від шкідливих відходів виробництва; споруди і устаткування, що забезпечують поліпшення охорони праці і промислової санітарії; зелені насадження, що числяться у складі основних виробничих фондів підприємства, і ін.

  Літ.: див.(дивися) при статтях Виробничі основні фонди, Оборотні кошти .

  Р. Д. Винокур.