Новаторство (від латів.(латинський) novator — що будує заново, відновлювач, винахідник), прояв нового в творчій діяльності людей, вираження творчих здібностей людини в праці (див. Творчість ).
Соціалізм відкриває можливості для вільного прояву творчих здібностей і талантів людини, для масового Н. «Свідомість трудящими того, що вони працюють не на експлуататорів, а на себе, на своє суспільство, — говориться в Програмі КПРС, — породжує трудовий ентузіазм, новаторство, творчу ініціативу, масове соціалістичне змагання» (1973, с. 15).
Трудове Н. має величезне соціально-економічне значення як невичерпне джерело зростання продуктивності праці, прискорення науково-технічного прогресу.
Важливу роль грає Н. у зміцненні зв'язків науки і виробництва. Воно передбачає активне використання теоретичних і практичних знань, вироблених як в даній, так і в суміжних областях діяльності. Н. дає матеріал для вироблення нових теоретичних знань, сприяє розвитку науки, техніки і виробництва.
Історія зародження і розвитку новаторського руху в промисловості СРСР нерозривно пов'язана з виникненням ударнічества . У роки перших п'ятирічок виникли раціоналізаторські бригади, бригади технічної незалежності, що ставили своєю за мету освоєння нових виробництв, що дозволяють скоротити імпорт промислових виробів, прискорити технічне переозброєння підприємств (див. Винахідництво,Раціоналізація виробництва ). Важливий етап розвитку Н. пов'язаний з ім'ям А. Стаханова . Стахановський рух (1935) означав організацію праці по-новому, раціоналізацію технологічних процесів, правильний розподіл праці у виробництві, звільнення кваліфікованих робітників від підготовчої роботи, кращу організацію робочого місця. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 і в перші післявоєнні роки велике значення мало рух новаторів-швидкісників.
Соціалістичне Н. у сучасний період розгортається в умовах науково-технічної революції, що робить величезний перетворюючий вплив і на працівника, розвиваючи в нім межі творця. Для новаторських починів 60—70-х рр. усе більш характерним стає колективізм, коли Н. отримує своє вираження в патріотичних починах колективів підприємств і цілих галузей народного господарства, а також міст, областей і республік. Широкого поширення набув почин саратовських машинобудівників по випуску бездефектної продукції (1963), ініціатива трудівників Свердловська і Рибінська по впровадженню НОТ (1967), працівників Західно-сибірського металургійного заводу (1968) по достроковому освоєнню проектних потужностей і багато що ін. Масове технічне Н., винахідництво і раціоналізація є потужними важелями подальшого підвищення ефективності суспільного виробництва в промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, у сфері обслуговування.
Творча ініціатива трудящих народжує все нові форми організації і розвитку новаторства: поширення на підприємствах набули ради новаторів, суспільні конструкторські і технологічні бюро, творчі комплексні бригади і т.д. Велику роботу по розвитку новаторського руху веде Всесоюзне суспільство винахідників і раціоналізаторів, в рядах якого налічується понад 6,5 млн. членів (1973). Багато новатори-робітників поряд з ученими і інженерно-техніч. працівниками активно беруть участь в діяльності науково-технічних суспільств. Розвиток Н., масової технічної творчості трудящих — важливе завдання господарських органів, профспілкових і комсомольських організацій. Вирішальне значення в розвитку Н. має організаторська і ідеологічна робота КПРС. Партія постійно спонукає маси до активної творчої діяльності, веде боротьбу за створення в колективі обстановки творчості, нетерпимості до консерватизму і застою. У цьому одне з головних джерел сили соціалістичного Н.
Літ.: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Новатори. Сб., М., 1972; Соціалістичне змагання в Промисловості СРСР, М., 1973.
