Нова аттічна комедія , старогрецька комедія (близько 4—3 вв.(століття) до н.е.(наша ера)). Унаслідок нових соціальних умов, що різко обмежили сферу політичної діяльності громадянина, Н. а. до. звернулася виключно до приватного життя людини. В області сюжету випробувала вплив Евріпіда . У Н. а. до., відомою по творчості Менандра і фрагментам з вигадувань ін. поетів, багато умовного, характери будуються по певних типових категоріях (скупий батько, закоханий хлопець, пройдисвіт раб і ін.). Пружиною дії в Н. а. до. є любов; комічний елемент грає підлеглу роль або зовсім зникає. Н. а. до. зробила сильний вплив на римську комедію, а через неї — на європейську драму (В. Шекспір, Мольер).
Ізд.: The fragments of Attic comedy, ed. by J. M. Edmonds, v. 3, Leyden, 1961.
Літ.: Тронський І. M., Історія античної літератури, 3 видавництва, Л., 1957; Радциг С. І., Історія старогрецької літератури, 2 видавництва, M., 1959; Norwood G., Greek comedy, L., 1931; Webster T. B. L., Study in later Greek comedy [Manch., 1953]; його ж. Monuments illustrating new comedy, L., 1961.
