Евріпід, Евріпід (Euripídes) (близько 480 до н. е ., Афіни, — 406 до н.е.(наша ера), Македонія), старогрецький драматург. З його творів до нас дійшло 17 трагедій (з 92) і одна драма сатирів («Киклоп»). Діяльність Е. протікала в роки кризи афінського поліса і занепаду традиційних етичних норм. Якщо в «Гераклідах» прославляються Афіни, що протегують нащадкам Геракла, і героїня трагедії «Іфігенія в Авліде» йде на смерть ради перемоги греків, то в «Троянках» Е. протестує проти афінської завойовної політики, в «Прохачках» стурбований соціальним розшаруванням демократичних Афін, в «Оресте» — активністю демагогів. Розпад полісних зв'язків зумовив інтерес Е. до внутрішнього світу людини, при цьому він змальовував людей «такими, які вони є» (слова Софокла), а не нормативними, піднесеними. Переживання Медєї визначаються боротьбою між ненавистю до Ясону, що покинув її, і відчуттями матері («Медея»). В образі Федри вперше в греч.(грецький) трагедії розроблена психологія жіночої любові («Іполит»). Майстерність Е. у передачі страждань ще в древні часи дала підстава охарактеризувати його як «трагичнейшего з поетів». В Е. виникають і релігійні сумніви, свідоцтвом чого є критичні вислови про богів дійових осіб «Електри», «Іона» і ін. трагедій, інколи звучать думки про несправедливість рабства і обмеженого положення жінки в сім'ї. У драматургію Е. вторгаються побутові елементи — їх носії не лише слуги, годувальниці, дядьки-вихователі, але і центральні міфологічні герої. Роль хору в творах Е. скорочується, хорові партії незрідка відриваються від вмісту драми. У своїх останніх творах Е. охоче користується прийомом деус екс махина .
Соч.: Texte établi et trad. par L. Méridier, L. Parmentier et Н. Grégoire, v. 1—6, P., 1942—59; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Трагедії, т. 1—2, М., 1969.
Літ.: Беляєв Д. Ф., До питання про світогляд Евріпіда, Казань, 1878; Історія грецької літератури, т. 1, М-код.—Л., 1946, гл.(глав) 24; Тройський І. М., Історія античної літератури, 3 видавництва, Л., 1957, гл.(глав) 2 §5; Murray G., Euripides and his age, 2 ed., L. — [а. о.], 1947; Euripides. A collection of critical essays, Englewood Cliffs (N. Y.) [1968] (бібл. с. 175—77).
