Винахідництво, творчий процес, що приводить до нового рішення задачі в будь-якій області техніки, культури, охорони здоров'я або оборони, що дає позитивний ефект.

  В країнах соціалізму І. — також одна з важливих форм безпосередньої участі трудящих в технічному прогресі і вдосконаленні виробництва. У цих країнах створюються найбільш сприятливі умови для широкого використання в народному господарстві нових технічних рішень і забезпечується моральне і матеріальне стимулювання винахідників і раціоналізаторів.

  Першим законодавчим актом про радянський І. був декрет СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР «Положення про винаходи», підписаний В. І. Леніним 30 червня 1919. Положення, викладені, в декреті з'явилися основою для вдосконалення всього подальшого законодавства по І. (див. Винахід, Винахідницьке право ). 26 жовтня 1930 ЦК ВКП(б) прийняв постанову про масове винахідництво, в якому вказувалося, що організація і використання масового І. повинні стати справою господарських, профспілкових, комсомольських і партійних організацій, намічалися заходи, направлені на усунення недоліків і забезпечення подальшого розвитку масового І.

  З 1956 керівництво справою розвитку І. у СРСР і впровадження в народне господарство винаходів і відкриттів покладено на Комітет у справах винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР. Всесоюзний науково-дослідний інститут державної патентної експертизи (ВНІЇГПЕ), підвідомчий комітету, проводить державну наукову експертизу заявок на передбачувані винаходи, визначає новизну і корисність технічного рішення, тобто визнає його винаходом, який вноситься комітетом в державний Реєстр винаходів СРСР. Відомості про винаходи, зареєстровані в державному Реєстрі, публікуються в бюлетені «Відкриття, винаходи, промислові зразки, товарні знаки». Питанням І. присвячений також журнал «Питання винахідництва».

  Науковою розробкою і організацією патентної інформації в СРСР, а також проведенням техніко-економічних досліджень в області винахідництва займається Центральний науково-дослідний інститут патентної інформації і техніко-економічних досліджень (ЦНІЇПІ), також підвідомчий комітету. Зберігання і систематичне поповнення патентних фондів здійснює Всесоюзна патентно-технічна бібліотека (ВПТБ).

  В СРСР І. носить плановий характер: розробляються перспективні і поточні тематичні плани його розвитку, проводяться технічні конкурси, організовується широка інформація про винаходи, раціоналізаторських пропозиціях і так далі

  Специфікою СРСР є масовість І., що визначає його велике значення в прискоренні науково-технічного прогресу. У 1924 до державного Реєстру було внесено 1818 винаходів, за 1-у п'ятирічку (1929—32) — 19 393 винаходи, за 8-у п'ятирічку (1966—70) — 125 866, а за 1970 — 32 466 винаходів. Масове І. включає не лише винаходи, але і раціоналізаторські пропозиції (див. таблицю).

Винахідництво і раціоналізація в народному господарстві СРСР

  В розвитку масового І. у СРСР велику роль грають профспілки. За рішенням Презідіума ВЦСПС в 1958 створено Всесоюзне суспільство винахідників і раціоналізаторів (ВОЇР). Комітет у справах винаходів і відкриттів за участю ВОЇР і науково-технічних суспільств здійснює контроль за впровадженням і реалізацією пропозицій, захищених авторськими свідоцтвами. Основні функції по організації І. виконують підприємства, міністерства, відомства, де створюються відділи або бюро по І. і раціоналізації.

  В зарубіжних соціалістичних країнах І. також носить масовий характер. У міністерствах, відомствах, виробничих об'єднаннях, на підприємствах і в організаціях цих країн створені відділи (бюро) по І. і раціоналізації. Є і центральні відомства по І. (наприклад, інститут по винаходах і раціоналізаторських пропозиціях в Болгарії, Відомство у справах патентів і винаходів в ГДР(Німецька Демократична Республіка)).

  У капіталістичних країнах І. служить інтересам монополій. Державними органами, провідними патентну експертизу і реєструючими винаходи, є центральні патентні відомства (наприклад, Патентне бюро в США, Національний інститут по охороні промислової власності у Франції). У капіталістичних фірмах є патентні бюро, що охороняють інтереси відповідних фірм в області винаходів. Як власники патентів, як правило, виступають не винахідники, а капіталістичні фірми і корпорації, що скуповують патенти. На початок 70-х рр. в капіталістичних країнах щорік видавалося близько 350 тис. патентів на винаходи, у тому числі в США близько 70 тис., у Великобританії 40 тис., у Франції 35 тис., в Японії 30 тис. Див. також Патентне право .

  Ю. Е. Максарев.