Винаходів класифікація, розподіл винаходів по групах відповідно до прийнятої системи. І. до. незрідка не зовсім точно називається патентною класифікацією, хоча класифікуються не патенти, а технічні рішення (винаходи), а патенти (свідоцтва) видаються не лише на винаходи, але і на корисні моделі, промислові зразки, нові сорти рослин і так далі Перелік груп (рубрик) з вказівкою відповідних індексів називається покажчиком класів (рубрик) винаходів. Розробка національної І. до. почалася ще в 18 ст одночасно з введенням правової охорони винаходів; найбільш відома американська, німецька, англійська, японська, австралійська, кубинська та інші І. до.
В 1968 була закінчена розробка Міжнародної патентної класифікації (МПК), що складається з 115 класів і 50 тис. рубрик. Відповідно до Страсбурзькою конвенцією 1971 ця класифікація використовується в більшості промислово розвинених країн для індексування описів винаходів; щорічне число документів поточної реєстрації, індексованих по цій І. до., досягло в 1971 400 тис. З 1970 ця класифікація застосовується в СРСР як державна класифікація винаходів (офіційна назва — Міжнародна класифікація винаходів). Окрім І. до., відомі класифікації промислових зразків і товарних знаків.
