Новація (від позднелат. novatio — оновлення, зміна), в цивільному праві угода сторін про заміну одного ув'язненого ними зобов'язання іншим. По радянському праву Н. застосовується у відносинах між громадянами і між соціалістичними організаціями, найчастіше в кредитово-розрахункових стосунках.
