Група «Вперед»

Група «Вперед», антипартійна група, що оформилася в грудні 1909 за кордоном усередині РСДРП (ЗА ініціативою А. А. Богданова і Г. А. Алексинського). Р. «В.» полягала із одзовістів, ультіматістов і прибічників богобудівництва . В групу входили Р. А. Алексинський, А. А. Богданов, В. Л. Шанцер (Марат), А.В. Луначарський, М.Н . Лядов, М.Н. Покровський, І. І. Лебедев-Полянський, Д.З. Мануїльський, В.Р. Менжінський, А. Ст Соколів, Ізраїльовіч, Ф.І. Калінін і ін. Деякий час к Г. «У.» примикали А. М. Горький і М. Р. Цхакая. Група мала кухлі в Парижі і Женеві. У Росії у неї не було скільки-небудь міцних організацій, за винятком кружка в Тбілісі. Перед закриттям фракційною Капрійськой школи учасники групи прийняли платформу «Сучасне положення і завдання партії», написану Богдановим, яка 28 грудня 1909 була направлена в ЦК РСДРП разом із сповіщенням про освіту групи під назвою «Вперед» і проханням затвердити її як «літературну організацію». Цю платформу учасники групи протиставляли резолюції «Про сучасний момент і завдання партії», написаною В.І. Леніном і прийнятою 5-ою конференцією РСДРП (грудень 1908). У своїй платформі учасники групи, не розуміючи своєрідності положення в Росії після третьєїюньського державного перевороту 1907, виступали по суті проти використання думської трибуни і інших напівлегальних і легальних можливостей для партійної революційної роботи. На словах в платформі проголошувалося завдання «створювати» і «поширювати в масах нову пролетарську культуру», «розвивати пролетарську науку», «виробляти пролетарську філософію». «Впередовци», стоячи на позиціях махізму і богобудівництва скачувалися до вимог з'єднання марксизму з релігією, вели боротьбу проти революційного марксизму. Більшовики на чолі з Леніном рішуче виступали проти Р. «В.». Нарада розширеної редакції «Пролетар» (1909) засудило збочення марксизму і розкольницьку діяльність «впередовцев»; за відмову підкорятися вирішенням наради Богданов був виключений з більшовицької організації. У своїй статті «Замітки публіциста» (1910) Ленін розкрив антибільшовицьку, антимарксистську суть платформи «впередовцев», охарактеризувавши її як платформу прибічників і захисників одзовізму і махізму. На пленумі ЦК РСДРП (1910, січень) «впередовци» А. Богданов і В. Шанцер (Марат) разом з меншовиками і троцкистамі за підтримки Л «примиренців». Каменева, Г. Зіновьева та інші виступали проти Леніна і його прибічників, що вимагали припинення фракційної, розкольницької діяльності впередовцев. Р. «В.» відмовилася від участі в 6-ій (Празькою) конференції РСДРП (січень 1912). «Впередовци» наполягали на волі фракцій в партії, організували нову фракційну школу в Болонье (з 1910), видавали фракційну збірку «Вперед», В серпні 1912 Р. «В.» взяла участь в організованій конференції Л. Троцким у Відні, на якому був створений серпневий антипартійний блок . В умовах підйому робочого руху, що почався, посилилася боротьба усередині групи по низці принципових і організаційних запитань. В кінці 1913 Р. «В.» фактично розпалася; остаточно припинила своє існування після Лютневої революції 1917.

  Літ.: Ленін В.І., Замітки публіциста, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 16; його ж, Нарада розширеної редакції «Пролетаря», там же, т. 19; його ж, [Листи] Учням Капрійськой партійної школи, 30 серпня 1909 і окт.(жовтень) 1909, там же, т. 47; його ж, Про фракцію прибічників одзовізму і богобудівництва, там же, т. 19; його ж, Про фракцію «впередовцев», там же; його ж, Про «впередовцах» і про групу «Вперед», там же, т. 25; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, ч.1, М., 1970, с.273-77

  М. Р. Власов.