Нарада розширеної редакції «Пролетаря», відбулося в Парижі 8—17 (21—30) червня 1909; з'явилося фактично пленарним засіданням Більшовицького центру за участю представників місцевих організацій. У нім брали участь члени «вузької» редакції «Пролетаря » — Ст І. Ленін, Р. Е. Зіновьев, Л. Би. Каменев, А. А. Богданов; члени ЦК РСДРП — І. П. Гольденберг, І. Ф. Дубровінський (обидва також члени «вузької» редакції), А. І. Риків, Ст До. Таратута, Ст Л. Шанцер; від місцевих більшовицьких організацій — М. П. Томський (Петербург), В. М. Шулятіков (Московська обл.), Н. А. Ськрипник (Урал); були присутні Н. До. Крупськая, А. І. Любімов, секретар Російського бюро ЦК РСДРП А. П. Голубков, депутат 3-ої Державної думи Н. Р. Полетаєв. В центрі уваги наради стояло питання про одзовістах і ультіматістах, представниками цих течій були Богданов (партійний псевдонім — Максимов) і Шанцер, яких підтримував по деяких питаннях Шулятіков. По цілій низці запитань примиренську позицію займали Зіновьев, Каменев, Риків, Томськ. Порядок дня: про одзовізм і ультиматизм; про богостроїтельських тенденції в соціал-демократичному середовищі; з приводу протесту Максимова у зв'язку із статтею «Не по дорозі» (№ 42 «Пролетарі»); про відношення до думської діяльності у ряді ін. галузей партійної роботи; завдання більшовиків в партії; про партійну школу, що владнується за кордоном (на Капрі); про більшовицькі конференції; про агітацію за окремий від партії більшовицький з'їзд або більшовицьку конференцію; про звідки т. Максимова.
Нарада була скликана за ініціативою В. І. Леніна і проходіло під його керівництвом. Нарада рішуче засудила одзовізм і ультиматизм, призвавши більшовиків вести з ними непримиренну боротьбу, і богобудівництво, як течія, що пориває з основами марксизму. Редакції «Пролетаря» доручалося вести боротьбу зі всіма проявами ревізії філософії марксизму. Нарада засудила організацію одзовістами і богостроїтелямі фракційною капрійськой школи . Була підтверджена правильність лінії Більшовицького центру на зближення з меншовиками-партійцями . Нарада застерігала більшовиків проти агітації за скликання «чисто більшовицького з'їзду», партії, що об'єктивно веде до розколу. Закликаючи не припиняти боротьбу з ліквідаторами і ревізіонізмом нарада висловилася за зближення зі всіма партійними елементами, за прискорення скликання загальнопартійної конференції і з'їзду. Оскільки Богданов відмовився підкорятися вирішенням наради, редакція «Пролетаря» зняла з себе відповідальність за його політичну діяльність, що фактично означало виключення Богданова з лав більшовицькою організацій. У підготовленій Леніном і прийнятій нарадою резолюції підтверджувалося вирішення 5-го з'їзду РСДРП (1907) про характер і цілі використання більшовиками трибуни Державної думи, підкреслювалася необхідність перетворення всіх напівлегальних і легальних організацій робочого класу в опорні пункти соціал-демократичної пропаганди, агітації і організації, керовані нелегальними партійними осередками. Нараду прийняло вирішення про реорганізацію Більшовицького центру, що визначило його нову структуру і завдання.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 19; Протоколи Наради розширеної редакції «Пролетаря». Іюнь, 1909 р., М., 1934; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 1, М., 1970; Історія КПРС, т. 2, М., 1966.
