Ультіматісти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ультіматісти

Ультіматісти, лівооппортуністська група, що утворилася в РСДРП в 1908 (Р. А. Алексинський, Л. Би: Красин, В. Л. Шанцер і ін.), різновид одзовістів . В. помилково переносили партійну тактику бойкоту Булигинськой думи в період Революції 1905—07 на обстановку реакції 1907—10, коли від партії було потрібне уміння поєднувати легальні і нелегальні форми роботи в масах.

  На відміну від одзовістів (які вважали, що в умовах реакції партія повинна використовувати лише нелегальні форми робіт, а тому слід відгукнути соціал-демократичних депутатів з 3-ої Державної думи), В. вимагали пред'явити соціал-демократичній фракції, яка під тиском меншовиків винесла рішення про свою незалежність від ЦК РСДРП, ультиматум (звідси назва): беззаперечне підпорядкування вирішенням ЦК, інакше — відгук з Думи. В., як і одзовісти, не вважали важливим використання партією однією з легальних можливостей — думської трибуни — для викриття політики самодержавства і пропаганди революційних ідей, і тому замінювали «... тривалу роботу виховання і випрямлення думської фракції пред'явленням їй негайного ультиматуму» («КПРС в резолюціях...», 8 видавництво, т. 1, 1970, с. 275). Більшість соціал-демократичної фракції — меншовики — відкинуло б такий ультиматум, після чого фракція була би відгукнула з Думи. Таким чином, В. були замаскованими одзовістами. Більшовики-ленінці розвернули боротьбу з ультиматизмом і одзовізмом. Позиції В. і одзовістів були засуджені на Нараді розширеної редакції «Пролетаря» в 1909. Під впливом критики частина В. на чолі з Шанцером змінила свою точку зору; ін. частина повністю зімкнулася з одзовістами, утворивши разом з ними антипартійну групу «Вперед» .

 

  Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 1, с. 446); КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 ізд, т. 1, М., 1970; Шалагин До. Д., Боротьба партії більшовиків проти «лівого» опортунізму в період реакції (1907—1910 рр.), у кн.: З історії боротьби ленінської партії проти опортунізму. Сб. ст., М., 1966; див.(дивися) також літературу при ст. «Одзовісти» .

  Н. Ст Ершков.