Третьєїюньський державний переворот 1907 , політична акція царизму, що виразилася в розпуску 3 червня 1907 2-й Державної думи і зміні, порушуючи Маніфесту 17 жовтня 1905 і основних законів від 23 квітня 1906, виборчого закону від 11 грудня 1905. Натхненником перевороту був «Рада об'єднаного дворянства» . З відома голови Ради міністрів П. А. Столипіна охоронне відділення сфабрикувало звинувачення Соціал-демократичній фракції в Державній думі в підготовці антидержавного перевороту. Царський уряд зажадав віддання під суд 55 соціал-демократичних депутатів Думи і в ніч на 3 червня, не чекаючи вирішення думської комісії, створеної для розслідування цього звинувачення, заарештувало їх. 3 червня був опублікований маніфест про розпуск Думи і про зміни в положенні про вибори. Кількість вибірників від селян зменшилася з 44 до 22%, від робітників —с 4 до 2%. Багато національні околиці були взагалі позбавлені представництва; Кавказу замість 29 місць надавалося 10, Царству Польському замість 37 — 14. Новий виборчий закон надав більшість в Думі поміщикам і крупній буржуазії, які разом мали 65% всіх вибірників. В. І. Ленін вказував, що Т. р. п. поклав початок так званій третьєїюньськой системі, що забезпечила «...всевластіє кріпосникам і привілею буржуазії» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 23, с. 78). Головною особливістю цієї системи з'явилося поперемінне ділення контрреволюційного поміщицько-буржуазного блоку в 3-ій Державній думі на дві більшості — правооктябрістськоє і октябристсько-кадетське. Це дозволяло царизму, що проводив політику бонапартизму, лавірувати між поміщиками і буржуазією, залишаючись господарем положення. Т. р. п. знаменував поразку Революції 1905—07 в Росії, тимчасову перемогу сил контрреволюції; почався період столипінської реакції — масових і жорстоких репресій проти робочого класу і селянства, чорносотенного терору.
Літ.: Ленін Ст І., На пряму дорогу, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17; його ж, П'ята Загальноросійська конференція РСДРП. Проект резолюції про сучасний момент і завдання партії, там же; його ж, Столипін і революція, там же, т. 20; його ж, Спірні питання, там же, т. 23; А врех А. Я., Царизм і третьенюньськая система, М., 1966.
