Маніфест 17 жовтня 1905
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Маніфест 17 жовтня 1905

Маніфест 17 жовтня 1905 «О удосконаленні державного порядку», маніфест Миколи II, опублікований в дні Жовтневого Всеросійського політичного страйку 1905, коли встановилася тимчасова рівновага сил, що борються, і «царизм вже не в силах подавити революцію», а «революція ще не в силах роздавити царизм» (Ленін Ст І., Повні збори вигадувань, 5 видавництво, т. 12, с. 28). М. був підготовлений С. Ю. Вітте, що рахував конституційні поступки єдиним засобом зберегти самодержавство. У маніфесті було обіцяно «дарувати» народові «непорушні основи цивільної свободи», недоторканість особи, свободу совісті, слова, зборів і союзів; залучити («в міру можливості») до виборів в Державну думу ті верстви населення, які були позбавлені виборчих прав (головним чином робочі, міська інтелігенція); визнати думу законодавчим органом, без схвалення якого жоден закон не може увійти в силу. 19 жовтня була проведена централізація вищої виконавчої влади. Новий уряд, Рада Міністрів очолила Вітте. Д. Ф. Трепов був звільнений у відставку. Міністром внутрішніх справ замість А. Г. Булигина став П. Н. Дурново. 21 жовтня уряд оголосив вимушену політичну амністію. Потім була скасована попередня цензура друку (24 листопада 1905 і 26 квітня 1906). Почалася підготовка нового виборчого закону (затверджений 11 грудня 1905).

загрузка...

  Ліберальна буржуазія зустріла М. тріумфуванням. Оголосивши мету революції досягнутою, ліберали орієнтувалися лише на законодавчу діяльність в думі. Сталася політична консолідація буржуазії, завершилося оформлення партії кадетів, виник «Союз 17 жовтня» і інші партії. Одночасно за підтримки уряду активізувалася реакція. Створювалися чорносотенні організації, розпалювалася національна ворожнеча, організовувалися вбивства революціонерів, погроми.

  Більшовики викривали брехливість обіцянок пануючи, запобігали, що М. — маневр уряду, вимушена капітуляція уряду перед повсталим народом. У статті «Перша перемога революції» Ленін писав: «Поступка пануючи дійсно найбільша перемога революції, але ця перемога далеко ще не вирішує долі всієї справи свободи» (там же, с. 27). Звернення «До російського народу» ЦК РСДРП від 18 жовтня і більшовицькі листівки закликали маси до продовження загального страйку, до підготовки всенародного озброєного повстання.

  Робочий клас по заклику більшовиків явочним порядком здійснював М. свободи, що декларували. Пролетаріат завоював, хоча і на короткий час, небачену до цього в Росії свободу друку, зборів, організацій. Подавивши Грудневі озброєні повстання 1905, уряд зневажив свої «конституційні» обіцянки.

 

  Публ.: Державна дума в Росії, Збірка документів і матеріалів, М., 1957, с. 90—91.

 

  Літ.: Ленін Ст І., Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 12 (див. Довідковий том, ч. 1, с. 349); Вітте С. Ю., Спогади, т. 3, М., 1960; Черменський Е. Д., Буржуазія і царизм в першій російській революції, 2 видавництва, М., 1970.

  М. С. Симонова.