«Маніфест Комуністичної партії» , перший програмний документ наукового комунізму, в якому викладені основні ідеї марксизму; написаний К. Марксом і Ф. Енгельсом за дорученням 2-го конгресу (1847) Союзу комуністів як програма цього союзу. «У цьому творі з геніальною ясністю і яскравістю змальовано нове світобачення, послідовний матеріалізм, що охоплює і сфера соціального життя, діалектика, як найбільш всестороннє і глибоке вчення про розвиток, теорія класової боротьби і всесвітньо-історичної революційної ролі пролетаріату, творця нового, комуністичного суспільства» (Ленін Ст І., Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 26, с. 48).
В «М-коді. До. п.» Маркс і Енгельс вперше в суспільній науці визначили місце капіталістичної формації в історії людства, показали її прогресивність по порівнянню з передуючими формаціями і неминучість її загибелі. Основоположники наукового комунізму показали, що вся історія суспільства, за винятком первіснообщинного устрою (як додавав Енгельс в передмові до німецького видання «Маніфесту», 1883), була історією боротьби класів. У буржуазному суспільстві непримиренну боротьбу між собою ведуть два ворожих один одному основних класу — буржуазія і пролетаріат. Ставши економічно панівним класом, буржуазія захопила в свої руки державну владу і використовує її як знаряддя захисту своїх корисливих класових інтересів, для придушення трудящих. Маркс і Енгельс розкрили в «М-коді. До. п.» непримиренні внутрішні протиріччя буржуазного суспільства. Капіталістичні виробничі стосунки, що сприяли величезному зростанню продуктивних сил, на певному етапі перетворюються на перешкоду подальшому розвитку виробництва. Протиріччя між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення — основне протиріччя капіталізму — породжує економічні кризи, під час яких постійно знищується значна частина готових продуктів і продуктивних сил.
В «М-коді. До. п.» відкрита і всесторонньо обгрунтована всесвітньо-історична роль пролетаріату як могильника капіталістичного суспільства і будівельника комунізму, єдиного до кінця послідовного революційного класу, промовця на користь всіх трудящих. Саме робочий клас принесе суспільству позбавлення від гніту капіталізму, знищивши капіталістичну форму власності і замінивши її власністю суспільної. Але виконати це завдання, — вказують автори «М-коду. До. п.», — робочий клас може лише шляхом вживання революційного насильства проти буржуазії, шляхом пролетарської соціалістичної революції. Маркс і Енгельс обгрунтували необхідність створення політичної партії пролетаріату, розкрили її історичну роль визначили її завдання, роз'яснили стосунки між партією і робочим класом. На практиці комуністи, — писали автори «М-коду. До. п.», — «...являются найрішучішою, завжди спонукаючою до руху вперед частиною робочих партій всіх країн, а в теоретичному відношенні у них перед останньою масою пролетаріату перевага в розумінні умов, ходу і загальних результатів пролетарського руху» (Маркс До. і Енгельс Ф., Вигадування, 2 видавництва, т. 4, с. 437).
Хоча Маркс і Енгельс в «М-коді. До. п.» ще не користувалися терміном «диктатура пролетаріату», проте ідея пролетарської диктатури в цьому творі ними вже була висловлена і обгрунтована. «...Первим кроком в робочій революції, — писали Маркс і Енгельс, — є перетворення пролетаріату на панівний клас, завоювання демократії. Пролетаріат використовує своє політичне панування для того, щоб вирвати в буржуазії крок за кроком весь капітал, централізувати всі знаряддя виробництва в руках держави, тобто пролетаріату, організованого як панівний клас, і можливо швидше збільшити суму продуктивних сил» (там же, с. 446). У «М-КОДІ. До. п.» підкреслюється, що знищення капіталістичних буд, ліквідація експлуатації людини людиною покладуть національному пригнобленню і міжнаціональній ворожнечі. Одним з основних принципів революційної діяльності комуністів різних країн, — відзначали Маркс і Енгельс, — є їх взаємна допомога і підтримка в боротьбі проти соціального гніту і експлуатації, обумовлені спільністю цілей. Обгрунтуванням цього принципу — принципу пролетарського інтернаціоналізму — пройнятий весь вміст «М-коду. До. п.». Роз'яснюючи великі і гуманні цілі комуністів, Маркс і Енгельс показали в «М-коді. До. п.» повну неспроможність нападок на комуністів з боку буржуазних ідеологів, виявили класову обмеженість і самокорисливий характер представлень буржуазії про браку, моралі, власності, вітчизні і так далі
В «М-коді. До. п.» Маркс і Енгельс піддали науковій критиці соціалістичну і комуністичну літературу тих років; вони виявили класову суть концепцій, покладених в основу феодального соціалізму, дрібнобуржуазного соціалізму, так званого німецького, або «достеменного», соціалізму, а також консервативного, або буржуазного, соціалізму. Основоположники наукового комунізму виразили своє відношення і до систем критично-утопічного соціалізму, показали нереальність цих систем і в той же час розкрили раціональні елементи в поглядах соціалістів-утопістів — Д. До. Сен-Симона, Ш. Фур'є, Р. Оуена. Важливі положення Маркс і Енгельс висунули в «М-коді. До. п.» по питаннях тактики пролетарської партії. Комуністи, роз'яснювалося в «Маніфесті», є членами послідовно революційній партії. Вони «...борются в ім'я найближчих цілей і інтересів робочого класу, але в той же час в русі сьогоднішнього дня вони відстоюють і майбуття руху» (там же, с. 458).
«М-код. До. п.» відкрив дороги до нової епохи в історії людства, поклав початок великому революційному руху за соціалістичне перетворення світу. «Ета невелика книжечка, — писав про „Маніфест” Ст І. Ленін, — коштує цілі томи: духом її живе і рухається до цих пір весь організований пролетаріат цивілізованого світу, що бореться» (Ленін В. І., Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 2, с. 10).
Вперше «М-код. До. п.» був виданий в 1848 в Лондоні німецькою мовою. У 1869 в Женеві вийшло 1-е російське видання «М-коду. До. п.» в переведенні М. А. Бакуніна, в якому були спотворені найважливіші положення цього твору. У 1882 в Женеві було віддруковано нове російське видання «М-коду. До. п.» в переведенні Р. Ст Плеханова, із спеціальною передмовою Маркса і Енгельса. За неповними даними, в зарубіжних країнах за період 1848—71 вийшло близько 770 видань «М-коду. До. п.» на 50 мовах. У СРСР, за даними на 1 січня 1973, випущено 447 видань «М-коду. До. п.» накладом 24341 тисяча екземплярів на 74 мовах.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Маніфест Комуністичної партії, Вигадування, 2 видавництва, т. 4; їх же, Передмова до німецького видання «Маніфесту Комуністичної партії» 1872 р., там же, т. 18; їх же, Передмова до другому російському виданню «Маніфесту Комуністичної партії» 1882 р., там же, т. 19; Енгельс Ф., Передмова до німецького видання «Маніфесту Комуністичної партії» 1883 р., там же, т. 21; його ж, Передмова до англійського видання «Маніфесту Комуністичної партії» 1888 р., там же; його ж, Передмова до німецького видання «Маніфесту Комуністичної партії» 1890 р., там же, т. 22; його ж. Передмова до польського видання «Маніфесту Комуністичної партії» 1892 р., там же; Ленін Ст І., Держава і революція, Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 33. (Див. також Довідковий том, ч. 1, с. 349).
