Соціал-демократична фракція в Державній думі, представники соціал-демократії в законодавчих установі Росії в 1906—17. Унаслідок бойкоту більшовиками і частково меншовиками виборів в 1-у Державну думу (1906) соціал-демократичні депутати-меншовики прошлі в неї «непартійним» дорогою — були вибрані вибірниками від селянських і робочою курій. Спочатку соціал-демократичні депутати входили до складу фракції трударів, в травні 1906 виділилися в особливу робочу групу. У червні 1906, після прибуття 5 соціал-демократичних депутатів з Кавказу (вибори проходілі неодночасно по всій Росії) і через вирішення Четвертого (Об'едінітельного) з'їзду РСДРП, оформилася самостійна соціал-демократична фракція у складі 10 меншовиків і 9 депутатів, що прилучилися до них. Після розпуску Думи члени фракції в знак протесту підписали 10 (23) липня 1906 Виборгськоє відозва, що закликало до пасивного опору уряду, за що були в грудні 1907 засуджені. У 2-ій Державній думі (1907) соціал-демократична фракція разом з тими, що прилучилися до неї налічувала 66 чіл. (в т.ч. 15 більшовиків і що 3 співчували їм). 3 червня 1907 члени фракції були арештовані і по звинуваченню в підготовці до «скинення державного ладу» засуджені. Соціал-демократична фракція 3-ої Державної думи (1907—12) складалася з 20 чіл. (в т.ч. 4 більшовики і що 4 прилучилися до них). У 4-ій Державній думі (1912—17) соціал-демократична фракція налічувала 14 чіл., з них 6 депутати-більшовиків. У жовтні 1913 більшовики виділилися в самостійну Російську соціал-демократичну робочу фракцію (див. Більшовицька фракція 4-ої Державної думи ) ; 6 (19) листопада 1914 її члени були арештовані і в лютому 1915 засуджені. Меншовицька фракція продовжувала діяльність до розпуску Думи. Про діяльність соціал-демократичних фракцій див.(дивися) в ст. Державна дума .
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 1, с. 625—26); Державна дума в Росії. Сб. документів і матеріалів, М., 1957.
