Столипін Петро Аркадійович [2(14) .4.1862, Дрезден, Німеччина, — 5(18) .9.1911, Київ], російський державний діяч. Із старовинного дворянського роду. Закінчив Петербурзький університет і з 1884 служив в міністерстві внутрішніх справ. У 1902 губернатор Гродненською, в 1903—1906 — Саратовській губернії. Отримав вдячність імператора Миколи II за придушення селянського руху в Саратовській губернії. З 26 квітня 1906 міністр внутрішніх справ залишаючись яким, став 8 липня головою Ради міністрів. Керував придушенням Революції 1905—07, заохочував діяльність військово-польових судів і вживання страти (по імені С. мотузок для повішення став називатися в народі «столипінським галстуком»). Кероване С. уряд розганяв 2-у Державну думу і здійснило Третьєїюньський державний переворот 1907 . Запропонував аграрну реформу з метою створити соціальну опору царизму в селі в особі куркульства (див. Столипінська аграрна реформа ) . Був смертельно поранений есером Д. Р. Богровим.
Літ.: Ленін Ст І., Столипін і революція, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 20; Аврех А. Я., Столипін і третя Дума, М., 1968.
