Фонограф (від греч.(грецький) phone – звук і ...граф ) , прилад для механічної звукозаписи і звуковідтворення; винайдений Т. А. Едісоном в 1877. Звук записується на циліндровому валику, обернутому олов'яною фольгою (або паперовою стрічкою покритою шаром воску) за допомогою голки (різця), пов'язаної з мембраною, голка викреслює на поверхні фольги гвинтову канавку змінної глибини. При відтворенні рухома по канавці голка здійснює механічні коливання і пов'язана з нею мембрана випромінює звук. У вдосконаленому вигляді Ф. застосовувався до 30-х рр. 20 ст переважні як диктофон . На основі Ф. були створені грамофон і патефон, витиснені (у 40–50-х рр. 20 ст) електромеханічними і магнітними записуючими і відтворюючими пристроями (електрофоном, магнітофоном і ін.).
