Електрофон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Електрофон

Електрофон (від електро... і ...фон ) , побутовий пристрій для відтворення звуку з грамофонної пластинки ; в принциповому відношенні відрізняється від грамофона тим, що в Е. механічні коливання голки звукознімача перетворяться в електричні коливання; останні посилюються підсилювачем звукових частот і потім перетворяться в звук електроакустичною системою (що включає 1 або декілька електродинамічних гучномовців ) . Е. розрахований на відтворення моно- стерео- або квадрафонічеськой грамзапису. Якісні показники Е., а також зручності його використання визначаються класом Е. Наприклад, Е, що випускаються в СРСР. відповідно до ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) ом, що встановлює їх основні технічні характеристики (діапазон відтворних частот, коефіцієнт нелінійних спотворень і т. д.), підрозділяються на Е. вищого, 1-го, 2-го і 3-го класів. Сучасні Е. вищого класу створюють звучання, в якому слухач абсолютно не відчуває перешкод і різних спотворень, що виникають при відтворенні грамзапису, і забезпечують максимальні зручності експлуатації.

  Літ.: Аполлонова Л. П., Шумова Н. Д., Механічний звукозапис, М. — Л., 1964; ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) 11157-74. Електрофони. Загальні технічні умови. М., 1974.

  С. Л. Мішенков.

Електрофон вищого класу типа «Фенікс-001» (СРСР). Забезпечує електроакустичне відтворення стерео- і монофонічної грамзаписів. Основні технічні характеристики: номінальний діапазон відтворних частот 40—18000 гц ; коефіцієнт нелінійних спотворень на частоті 1000 гц не більше 1%; номінальна вихідна потужність 2х15 Вт ; частота обертання диска 45; 331/3 мін -1 .