Електродинамічний гучномовець
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Електродинамічний гучномовець

Електродинамічний гучномовець, гучномовець, в якому для перетворення електричних коливань звукових частот в механічних використовують взаємодію магнітного поля постійного магніта із струмом в рухливій котушці, підключеній до джерела електричних коливань. Котушка (що розташовується в зазорі магніта) і жорстко пов'язана з нею діафрагма (див. мал. ) разом з магнітною системою утворюють т.з. голівку Е. р. Взаємодія струму з магнітним полем викликає механічні коливання діафрагми, що супроводяться випромінюванням звукових хвиль або безпосередньо (у Е. р. прямого випромінювання), або через рупор (у рупорних гучномовцях ) . Для забезпечення високої якості звучання і експлуатаційної надійності Е. р. голівку поміщають в корпус з дерева, пластмаси або металу. Е. р. використовують в радіоприймачах, електрофонах, магнітофонах і т. п. Потужність Е. р. залежить від його призначення і лежить в межах від 0,05 до 100 ва ; ккд(коефіцієнт корисної дії) Е. р. прямого випромінювання зазвичай не більш 1 3%. Е. р. бувають вузькосмугові (забезпечують відтворення в порівняно вузькому інтервалі частот, наприклад 300—5000 гц ) і широкосмугові (наприклад, 40—15000 гц ). Широкосмугові голівки складні у виготовленні, тому в Е. р. часто застосовують системи, що складаються з декількох голівок, кожна з яких виробляє звук в певній ділянці частотного діапазону.

  Літ.: Римських Корсаків А. Ст, Електроакустика, М., 1973; Ефруси М. М., Гучномовці і їх вживання, 2 видавництва, М., 1976.

  Н. Т. Молода, Л. З. Папернов.

Схема електродинамічного гучномовця прямого випромінювання: М-код — магніт; ПС — рухлива система (діафрагма); ЗК — звукова котушка.