Електрофорез лікарський (застарілі назва — іоногальванізация, іонофорез, іонотерапія), метод фізіотерапії, що полягає в одночасній дії на організм постійного електричного струму і іонів лікарських речовин, що вводяться ним (через шкіру або слизисті оболонки). При Е. л. підвищується чутливість рецепторів до лікарських речовин, які повністю зберігають свої фармакологічні властивості. Основні особливості Е. л. — виражена і тривала терапевтична дія малих доз лікарських речовин за рахунок створення своєрідного шкірного депо вживаних препаратів, а також можливість надавати місцеву дію при деяких патологічних станах (наприклад, при місцевих судинних розладах), що утрудняють вступ препарату в патологічний осередок з крові. При Е. л. можливе одночасне вживання декількох лікарських речовин. У ряді випадків для Е. л. використовують також імпульсний струм постійного напряму, що підвищує лікувальний ефект методу. Джерела струму, а також правила проведення Е. л. такі ж, як при гальванізація . Для Е. л. обидва електроди з прокладками, змоченими розчином лікарської речовини, розташовують на шкірі або один з них поміщають в порожнини носа, юшка, в піхві і др.; в деяких випадках замість прокладки використовують ванну з розчином лікарської речовини, в яку опущений вугільний електрод. Е. л. застосовують при захворюваннях центральної і периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату, гінекологічних захворюваннях і ін.
Літ.: Улащик Ст С., Теорія і практика лікарського електрофорезу, Мінськ, 1976; Довідник по фізіотерапії, М., 1976.
