Тромбоз (від греч.(грецький) thrоmbōsis — згортання), прижиттєве утворення згустків крові в просвіті судин або в порожнинах серця (див. Тромб, Згортання крові ). Розвитку Т. сприяють поразка судинної стінки (атеросклерозного, запального і ін. походження), уповільнення кровотоку підвищення згортання і в'язкості крові. Частіше зустрічається Т. периферичних вен (див. Тромбофлебіт ), рідше — Т. в артеріальній системі, який обумовлює порушення кровопостачання відповідної ділянки тканини, незрідка з подальшим її некрозом . Так, Т. в системі коронарного кровообігу веде до інфаркту міокарду, Т. судин мозку — до інсульту . Надалі можливо як розчинення (лізис) тромбу (з частковим або повним відновленням прохідності судини), так і його ущільнення (організація). Множинні Т. капілярів (синдром розсіяного внутрішньосудинного згортання крові), незрідка у поєднанні з підвищеною кровоточивістю тканин, можуть виникати при Шоке, кровотечі, важких інфекційних захворюваннях, непереносимості ліків і так далі Для уточнення діагнозу Т. використовують біохімічні і рентгенологічні методи дослідження. Лікування: антикоагулянти, фібринолітичні, спазмолітичні і протизапальні засоби, оперативне видалення тромбу. Про тромбоемболічну хворобу див.(дивися) в ст. Емболія .
Літ.: Мачабелі М. С., Коагулопатічеськие синдроми, М., 1970; Кузник Би. І., Скіпетрів Ст П., Формені елементи крові, судинна стінка, гемостаз і тромбоз, М., 1974; Рабі До., Локалізована і розсіяна внутрішньосудинна коагуляція, пер.(переведення) з франц.(французький), М., 1974: Quick A. J., Hemorrhagic diseases and thrombosis, 2 ed., Phil., 1966.
