Тромбоцитопенія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тромбоцитопенія

Тромбоцитопенія (від тромбоцити і греч.(грецький) penía — недолік), тромбопенія, зменшення кількості тромбоцитів (менше 200 тис. в 1 мм 3 ) в периферичній крові. Може бути наслідком перерозподілу тромбоцитів в судинному руслі або їх втрати при кровотечі; посиленого розпаду тромбоцитів при пурпурі тромбоцитопенічної, спленомегалії, поширеному внутрішньосудинному тромбозі, введенні деяких ліків і др.; порушення утворення тромбоцитів в кістковому мозку при лейкозі, апластічеськой анемії, в результаті дії іонізуючого випромінювання і так далі При Т. порушується згортання крові, що веде до кровоточивості слизистих оболонок, виникненню петехій і кровоїзліяній у внутрішні органи. Кровоточивість зазвичай набуває постійного характеру при кількості тромбоцитів менше 20—30 тис. в 1 мм 3 крові. Лікування основного захворювання, кровоспинні засоби, переливання тромбоцитарной маси.