Спленомегалія (від греч.(грецький) splen — селезінка і mégas, родовий відмінок megálos — великий) (медична), збільшення селезінки . Наголошується головним чином при її захворюваннях (пухлини, кісти, абсцеси), загальних інфекціях (сепсис, малярія, черевний і висипний тифи і ін.), хворобах крові (наприклад, лейкоз, лімфогранулематоз) і печінки. Дослідження селезінки методом пальпації виробляють в положенні хворого на боці; при нормальних розмірах промацати її не удається. Незрідка С. — перший прояв захворювання крові; для уточнення діагнозу в таких випадках застосовується діагностична пункція органу. При хронічному лейкозі селезінка може займати велику частину живота (маса до 8 кг ), при цьому різко порушуються функції сусідніх органів (шлунку, кишечника, лівої бруньки) важко дихання і кровообіг. При С. можливі розлади кровообігу в селезінці (наприклад, тромбози), пригноблення кровотворення (гіперспленізм) і ін. ускладнення. Лікування — операція видалення селезінки (спленектомія), опромінення її гамма-променями, цитостатічеськие засоби, кортикостероїди.
