Тромбофлебіт (від тромб і флебіт ), запалення стінки вени з утворенням тромбу, що закриває її просвіт. Причини Т.: інфекція, травма вени, уповільнення потоку крові і підвищення її згортання. Розрізняють Т. поверхневих, часто варікозний змінених (див. Варікозне розширення вен ), і глибоких вен; особливо часто приголомшуються вени нижніх кінцівок і малого тазу, рідше — порожнисті, комірна, печінкові. Інколи Т. — ускладнення пологів, різних операцій, інфекційних захворювань, злоякісних новоутворень. Гострий Т. виявляється болями в області тромбірованних вен, підвищенням температури тіла, ознобамі. Для Т. поверхневих вен характерні хворобливі ущільнення з почервонінням шкіри по ходу вен; для Т. глибоких вен — набряк кінцівки унаслідок різкого порушення венозного відтоку. Гнійне розплавлення тромбу і поширення інфекції з потоком крові називається септичним Т. Возможно хронічний перебіг Т. з періодичними загостреннями. Найбільш небезпечне ускладнення Т. — відрив тромбу (або його частини) і попадання в легеневу артерію (див. Емболія ). Лікування Т. залежить від стадії і форми захворювання: спокій, антибіотики, антикоагулянти оперативне втручання і ін.
Літ.: Стручків Ст І., Загальна хірургія, 2 видавництва, М., 1966.
