Транскрипція (від латів.(латинський) transcriptio — переписування), письмове відтворення слів і текстів з врахуванням їх вимови засобами певної графічної системи. Т. буває наукова і практична. Наукова Т. застосовується в лінгвістичних дослідженнях мови і може бути двох типів: фонетичною (точна передача звукового складу слів з віддзеркаленням місця наголосу і позиційного варіювання, див.(дивися) Позиція ) і фонемною (передача фонемного складу слів без врахування позиційних змін фонем ). Фонетична Т. використовується в двомовних словниках; вона дається в квадратних дужках, на відміну від фонемної Т. (у косих або ламаних дужках). Зазвичай наукова Т. будується на базі латинського алфавіту з додаванням спеціальних букв і діакритичних знаків . Найбільш поширена система Т. — універсальний алфавіт Міжнародної фонетичної асоціації, що створений в 1886 і поступово удосконалюється. Для мов з кирилічною писемністю (і перш за все російською) застосовується також система Т. на базі кирилиця . Наприклад, «личити»: фонетична Т. — [п'тхад’іт’], фонемною Т. — (подход’іт’). Інколи для спеціальних наукових цілей використовується так звані аналітичні фонетичні Т., в якій кожен знак відповідає не цілому звуку, а окремому елементу його артикуляції (огубленность, змичка і так далі); найбільш відома з таких систем — Т. анальфабетічеськая І. О. Есперсена . Практична Т. — запис засобами даного національного алфавіту неперекладних іншомовних слів. Проблема практичної Т. виникає головним чином при передачі на листі іноземних особистих імен і прізвищ, географічних назв і тому подібне Практична Т. менш точна, чим наукова, індивідуальна для кожної мови; у ній немає спеціальних знаків, відсутніх в практичному алфавіті даної мови. Наприклад, «Пушкін» передається у французькому тексті, як Pouchkine, в німецькому — Puschkin, в угорському — Puskin і тому подібне Хороша практична Т. завжди відображає відвічне звучання слова (приклад неправильною Т., такою, що зберігається за традицією, — «Гудзон» замість «Хадсон» для англійське Hudson). Т. слід відрізняти від транслітерації і орфографії .
Літ.: Аванесов Р. І., Фонетика сучасної російської літературної мови, М., 1956; Зіндер Л. Р., Загальна фонетика, Л., 1960; Щерба Л. Ст, Фонетика французької мови, 7 видавництво, М., 1963; Реформатський А. А., Введення в мовознавство, 4 видавництва, М., 1967.
