Санкхья (санськр., буквально — число, перерахування, розрахунок), одна з шести староіндійських ортодоксальних (брахманських) філософських шкіл, що визнають авторитет Вед . В той же час С. заснована не на тексті Вед безпосередньо, а на незалежному досвіді і роздумі. У цьому вона об'єднується з ньяєй, вайшешикой і йогою і протистоїть веданте і мімансі . Засновником С. за традицією вважається Капіла (7 ст до н.е.(наша ера)); вигадування його і його учнів до нас не дійшли. Джерела, що збереглися, С. відносяться до 1-го тис. н.е.(наша ера); прадавній з них — «З.-карика» Ішваракрішни, з інших текстів найбільш авторитетні «З.-карика-бхашья» Гаудапади, «Таттвакаумуді» Вачаспаті і «З.-сара» Віджнянабхикшу. Вихідний пункт метафізики С. — вчення про наявність слідства в причині; слідство і причина розуміються як два стани (виявлене і невиявлене) однієї і тієї ж субстанції. Це приводить С. до пошуку першопричини, не пов'язаної неодмінно з богом-деміургом, і до теорії еволюції-інволюції в поясненні світу. Філософія С. в цілому носить дуалістичний характер. С. визнає дві початкові реальності — пракріті (матеріальна першопричина) і пуруша («я», дух, свідомість). Пракріті вічна, усюдисуща, незалежна, активна, але позбавлена свідомості; вона — єдність протилежностей, основа існування будь-яких об'єктів; складається з трьох гун (субстанцій-сил), що знаходяться в рівновазі. Пуруша пасивний, але володіє свідомістю. При зіткненні пуруши з пракріті відвічна рівновага гун порушується; у надрах пракріті починається хвилювання, гуни диференціюються з тим, щоб, з'єднуючись в різних комбінаціях і пропорціях, утворити весь світ об'єктів. Перший продукт еволюції — махат, «велика єдність», основа всього матеріального, він же — буддхи, тонка субстанція всіх розумових процесів, інтелект, обізнаний відмінність об'єкту і суб'єкта. З махата виникає другий продукт еволюції — аханкара («моє», «я»), принцип індивідуального, самосознающего. Залежно від переважання тій або інший гуни з аханкари виникають 5 органів сприйняття, 5 органів дії, манас (розум як орган пізнання і дії), 5 тонких елементів (потенції звуку, дотику, кольору, смаку і запаху), з яких, у свою чергу, виникають 5 матеріальних елементів — акаша (ефір), повітря, вогонь, вода, земля.
Близько буддизму вчення про страждання як суть всякого тілесного буття і про звільнення від страждання шляхом повернення до власному «я» через пізнання відмінностей між «я» і «не-я» (тіло, відчуття, розум), між пурушей (що пізнає) і пракріті (пізнаваним); роз'єднання їх приводить до припинення еволюції (згортанню, інволюції), до виходу з круговороту народжень і смертей (сансара). С. зробила вплив на інші системи індійської думки і з'явилася філософською основою йоги.
Істочн.: Місячний вет санкхья — істини, пер.(переведення) з санськр.(санскритський), М., 1900; Samkhya-pravacana-bhasya, ed. R. (Mass.), 1895.
Garbe, Camb.
Літ.: Чаттерджі С., Датта Д., Древня індійська філософія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1954; Радхакрішнан С., Індійська філософія, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 2, М., 1957; Garbe R., Die Samkhya-philosophie, 2 Aufl., Lpz., 1917; Keith A. B., The Samkhya System, Calc., 1918; Dasgupta S., A history of Indian philosophy, v. 1 Camb., 1922; Johnston Е. H., Early Samkhya, L., 1937; Frauwallneг Е., Zur Erkenntnislehre des klassischen Samkhya-systems, «Wiener Zeitschrift für die Kunde Süd-Ostasiens», 1958, Bd 2; Buitenen J. A. B., Studies in Samkhya, I—III, «Journal of American Oriental society», 1956—57, v. 76—77.
