Рібо Теодюль Арман
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рібо Теодюль Арман

Рібо (Ribot) Теодюль Арман (18.12.1839, Генган, — 9.12.1916, Париж), французький психолог, родоначальник дослідного напряму у французькій психології. Професор Сорбонни (1885) і Коллеж де Франс (1888), де був директором (1889) першої французької психологічної лабораторії. Засновник і редактор першого у Франції психологічного журналу «Revue philosophique». Голова 1-го Міжнародного психологічного конгресу (Париж, 1889). Виступивши проти спіритуалізму так званої еклектичної школи (Ст Кузен та інші), що панувала у французькій філософії і психології середини 19 ст, Р. спробував на основі критичного аналізу основних напрямів сучасній йому психології — англійською з її ассоцианізмом («Сучасна англійська психологія», 1870, русявий.(російський) пер.(переведення) 1881) і німецькою з її атомізмом («Сучасна німецька психологія», 1879, русявий.(російський) пер.(переведення) 1895) — сформулювати програму нової, експериментальної психології, яка вивчала б вищі психічні процеси і особу в цілому. На відміну від Ст Вундта Р. мав на увазі перш за все психопатологічний «експеримент»: «... хвороба є найтоншим експериментом, здійсненим самою природою в точно певних обставинах і такими способами, яких не має в своєму розпорядженні людське мистецтво» (цитата по книзі: Експериментальна психологія, ст 1—2, 1966, с. 49). Це багато в чому визначило характер всієї традиції, що йде від Р., у французькій психології (П. Жані, Же. Дюма, Ш. Блондель, А. Валлон, А. Омбредан, Же. Пуайе, Д. Лагаш, Же. Фаве-Бутонье). Особливу популярність Р. придбав своєю руховою теорією довільної уваги і уяви, роботами по психології відчуттів, що зробили помітний вплив на англійську психологію (В. Мак-Дугалл та інші).

  Соч.: La vie inconsciente et les mouvements, P., 1914; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Спадковість душевних властивостей, СП(Збори постанов) Би, 1884; Пам'ять в її нормальному і хворобливому станах, СП(Збори постанов) Би, 1912; Воля в її нормальному і хворобливому станах, СП(Збори постанов) Би, 1916; Хвороби особи, СП(Збори постанов) Би, 1895; Характер, СП(Збори постанов) Би, 1899: Психологія уваги, 3 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1897; Еволюція загальних ідей, М., 1898; Філософія Шопенгауера, СП(Збори постанов) Би, 1899; Афектна пам'ять, СП(Збори постанов) Би, 1899; Досвід дослідження творчої уяви, СП(Збори постанов) Би, 1901; Психологія відчуттів, СП(Збори постанов) Би, 1898; Логіка відчуттів, СП(Збори постанов) Би, 1905; Про пристрасті, Одеса, 1912.

  Літ.: Тутунджян О. М., Т. Рібо, «Питання психології», 1961 № 2; Експериментальна психологія, ред.-сост. П. Фресс і Ж. Піаже, ст 1—2, М., 1966, с. 46—56; Dugas L., La philosophie Th. Ribot, P., 1924.

  А. А. Міхурів.