Резус-фактор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Резус-фактор

Резус-фактор, антиген, що міститься в еритроцитах 85% людей, а також у мавп Macacus rhesus (звідси і назва). Р.-ф. вперше був виявлений в 1940 австрійськими ученими До. Ландштейнером і А. Вінером. Кров людей, еритроцити яких містять Р.-ф., називається резус-позитивною. Існує декілька різних антигенів системи Р.-ф., у тому числі — група Нr, складова з Rh загальну систему Rh — Нr, що включає 3 різновиди Rh, — агглютіногена (Д, З і Е), 3 різновиди Нr — агглютіногена (з, д, е) і ін. рідші варіанти. Агглютіноген Нr міститься в еритроцитах 83% людей. Р.-ф. передається по спадку як домінантна ознака (див. Спадковість ) і не міняється протягом всього життя.

  Облік Р.-ф., як і групи крові, є обов'язковим при переливанні крові . При парентеральному введенні людині будь-якого відсутнього у нього агглютіногена системи Rh — Нr відбувається вироблення специфічних антитіл ; при повторному введенні цього антигена відбувається реакція «антиген — антитіло», що обумовлює розлади функцій організму. Так, при переливанні Rh — позитивній крові Rh — негативному реципієнтові, в якого вже є антитіла до Rh, можуть розвинутися гемотрансфузіонниє реакції: озноб, підвищення температури тіла, короткочасні болі в попереку, у важких випадках — масивний гемоліз з нирковою недостатністю. Відмітна особливість гемотрансфузіонних rh-реакцій — пізніше їх прояв, через 1—2 ч після переливання крові. Лікування цих реакцій — кровопускання з подальшим введенням Rh — негативній крові.

  При вагітності Rh — негативній матері Rh — позитивним плодом можлива її т.з. ізоїммунізация, антитіла, що утворюються, при повторній вагітності можуть привести до внутріутробної загибелі плоду з подальшим мимовільним викиднем або що не розвивається вагітністю, а в разі народження жвавої дитини — до гемолітичній хворобі новонароджених .

  rh-конфлікт виникає не раніше 7—8-го тижня вагітності, коли починається формування кровотворення у зародка. Профілактика rh-конфлікту — введення антирезусу-гамми-глобуліну.

  Літ. : Соловьева Т. Р., Резус-фактор і його значення в клінічній практиці, 2 видавництва, Л., 1963; Кассирський І. А., Алексєєв Р. А., Клінічна гематологія, 4 видавництва, М., 1970; Гріщенко І. І., Шилейко Ст А., Ізоїммунізация до резус-фактора у вагітних, До., 1971; Персианінов Л. С., Несумісність крові матері і плоду, в його книзі: Акушерський семінар, 2 видавництва, т. 2, Таш., 1973.

  Ст А. Фролов.