Гемолітична хвороба новонароджених
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гемолітична хвороба новонароджених

Гемолітична хвороба новонароджених , ерітробластоз плоду (еритробласти — молоді форми еритроцитів), захворювання, що виявляється з моменту народження або з перших годин життя дитяти, найчастіше при несумісності крові матері і плоду по резус-фактору . Виявляється Р. би. н. у набряклій формі (найбільш важка), в жовтяничній формі і у формі природженої анемії. Найчастіше зустрічається жовтянична форма. Жовтяниця, що закінчується незрідка смертельним результатом, відома давно, проте причина Р. би. н. була встановлена лише в 1931—40, коли австрійська лікарка К. Ландштейнер і американська лікарка А. Вінер виявили у 85% людей в еритроцитах особливу речовину, що є також у всіх мавп породи резус і назване тому резус-фактором.

  Якщо у жінки, в крові якої не міститься резус-фактор (резус-негативною), настає вагітність від резус-позитивного чоловіка і плід успадкує резус-позитивну кров батька, то в крові матері поступово наростає вміст резусу-антитіл. Проникаючи через плаценту в кров плоду, ці антитіла руйнують еритроцити плоду, а потім і еритроцити новонародженого. Р. би. н. може розвинутися і при груповій несумісності крові подружжя (див. Групи крові ), коли дитя успадковує групу крові батька; зазвичай в цих випадках в матері група I (0), а у дитяти II (A) або III (B). При несумісності крові матері і дитяти по резус-фактору Р. би. н. зазвичай спостерігається у дітей, що народилися від 2—3-ої і подальших вагітностей, т.к. содержаніє резусу-антитіл в організмі матері наростає повільно. Проте захворювання може розвинутися і у дитяти, що народилося від першої вагітності, якщо матері під час вагітності переливали кров або вводили кров внутрішньом'язовий без врахування резус-фактора. Р. би. н. розвивається в середньому в 2—5 новонароджених з 1000. Появі важкої форми Р. би. н. сприяють і попередні аборти. Аборт, вироблений при першій вагітності, вже веде до утворення антитіл і збільшує можливість захворювання Р. би. н. Жовтянична форма Р. би. н. характеризується ранньою появою жовтяниці (у перші години або першу добу після народження) з інтенсивним наростанням фарбування в наступні дні (т.з. фізіологічна жовтяниця новонароджених, спостережувана у здорових дітей, з'являється зазвичай на 3—4-й день після народження). Жовтяниця обумовлена виходом в плазму крові білірубіну, що утворюється при руйнуванні еритроцитів дитяти. В наступні дні стан дитяти зазвичай погіршується, наростає анемія, дитя стає млявим, погано смокче, незрідка можуть з'являтися судоми у зв'язку з поразкою нервової системи. Діти, що перенесли Р. би. н. у формі важкої жовтяниці, при недостатньому лікуванні інколи відстають в розвитку. При набряклій формі (загальний природжений набряк плоду) плід частіше народиться передчасно, мертвим або ж гине в перші години життя. Захворювання виявляється набряком шкіри, підшкірної клітковини, накопиченням рідини в грудній і черевній порожнинах, збільшенням печінки і селезінки, вираженим недокрів'ям. Найбільш легка форма Р. би. н. — природжена анемія новонароджених виявляється блідістю шкірних покривів у поєднанні з низькою кількістю гемоглобіну і еритроцитів, зазвичай протікає сприятливо і при своєчасному лікуванні кінчається одужанням.

  Лікування. Для якнайшвидшого видалення з організму новонародженого токсичних продуктів, що утворилися при руйнуванні еритроцитів, а в той же час і резусу-антитіл застосовують в першу добу після народження обмінне переливання крові (заміна 70—80% крові дитяти кров'ю резус-негативного донора), яке інколи повторюють. Призначають препарати, поліпшуючі функцію печінки. Зазвичай протягом перших 2 тижнів дітей з Р. би. н. годують зцідженим молоком іншої жінки, т.к. іменно в цей час молоко матері містить шкідливі для дитяти резус-антитіла. Після зникнення антитіл переходять на годування дитяти молоком матері. Діти, страждаючі Р. би. н., потребують уважного догляду, правильного вигодовування.

  Профілактика. Всім вагітним роблять дослідження крові для виявлення резус-негативних жінок, які мають бути на обліку в жіночій консультації. Резус-негативним вагітним один раз в місяць, а при необхідності і частіше, проводять визначення в крові резусу-антитіл. Поважно зберегти вагітність. За наявності антитіл в крові жінкам рекомендують триваліші перерви між вагітностями, т.к. с кожній подальшою вагітністю в крові наростає титр антитіл. Кожне дитя, що народилося від матері з резус-негативною кров'ю, підлягає ретельному спостереженню і обов'язковому обстеженню в перші години життя на вміст в крові білірубіну, резус-фактора, групову приналежність крові.

  Літ.: Полякова Р. П., Гемолітична хвороба новонародженого, в кн.: Багатотомне керівництво по акушерству і гінекології, М., 1964, т. 3, кн. 2, с. 809—27; Гемолітична хвороба новонародженого. (Сб. статей), Л., 1958.

  І. А. Штерн.