Гемометр (від гемо... і ... метр ), гемоглобінометр, прилад для визначення кількості гемоглобіну в крові. У практиці використовується Р., запропонований в 1902 швейцарським вченим Р. Салі, заснований на порівнянні забарвлення випробовуваної крові, обробленої соляною кислотою, із забарвленням стандартів. У СРСР випускається ГС-2 ( мал. ). Він складається з двох кольорових стандартів і пробірки з двома градуюваннями — для визначення гемоглобіну в грамі-відсотках і у відсотках (100% відповідають 16 г %; кожен грам відповідає 6%). У багатьох країнах уживаються Р., в яких 100% шкал відповідають не 16 г %, а 14,8 г %, 17,3 г % і т.д. При обробці крові розчином соляної кислоти гемоглобін переходить в солянокислий гематін, розчину набуває бурий колір. Розчин в пробірці розводять, поступово додаючи воду, що дистилює, поки колір розчину не порівняється з кольором стандарту. Кількість гемоглобіну визначається положенням рівня розчину на шкалі пробірки. Існують газометричний (по кількості поглиненого кисню, вуглекислого газу) і хімічний (визначення заліза в гемоглобіновій молекулі) методи визначення кількості гемоглобіну, які точніші, але із-за трудомісткості не знайшли широкого вживання. Для цілей стандартизації Р. використовується метод фотоелектроспектрометрії.
Літ.: Довідник по клінічних лабораторних методах дослідження, під общ. ред. Е. А. Кост, М., 1968, с. 6—26.
