Антитіла
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Антитіла

Антитіла, білки глобулінової фракції сироватки крові, що утворюються у відповідь на введення в організм людини або теплокровних тваринних бактерій, вірусів, білкових токсинів і інших антигенів . Зв'язуючись активними ділянками (центрами) з бактеріями або вірусами, А. перешкоджають їх розмноженню або нейтралізують ті, що виділяються ними токсичні речовини. Захисна дія А., що містяться в імунних сироватках, широко використовується в терапії і профілактиці інфекційних захворювань. Реакції А. з антигенами (серологічні реакції) застосовують в діагностиці різних захворювань, в судовій медицині. А. складаються з імуноглобулінів, які за розміром молекул і будовою діляться на 3 групи: gg (або IGG), gА (або IGA) і (або IGM). Молекулярна маса А. варіює від 160 тис. (gg) до 1 млн. (gА і gМ).

  А. утворюються плазматичними клітками що містяться в селезінці, лімфатичних вузлах, кістковому мозку. Див. також Імунітет, Серодіагностика, Серопрофілактика .

  А. Я. Кульберг.