Психолінгвістика
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Психолінгвістика

Психолінгвістика, наука про закономірності породження і сприйняття мовних висловів. Виникла в 50-х рр. 19 ст як реакція на появу практичних завдань, для вирішення яких виявився недостатнім апарат лінгвістики і традиційною психології (соціальна дія за допомогою мови, інженерно-психологічні завдання, інтенсифікація вчення нерідній мові і т.п.).

  В СРСР П. виникла в 60-х рр. на базі радянської психологічної школи Л.С. Виготського і лінгвістичній традиції, що йде від Л. Ст Щерби . Радянська П. (інколи звана також теорією мовної діяльності) розглядає мову як один з видів цілеспрямованої діяльності людини, що підкоряється загальним закономірностям організації діяльності. Основні напрями дослідження — моделі граматичного породження висловів (А. А. Леонтьев, Т. Ст Рябова, І. А. Зимова, Е. М. Верещагин), механізми сприйняття і розуміння семантичної сторони мови, а також взагалі закономірності семантичної організації мовної здатності людини (А. А. Брудний, А. П. Кліменко і ін.); імовірнісна організація сприйняття мови (P. М. Фрумкина і ін.). Інтенсивно розробляються проблеми психології спілкування, закономірностей будови цілісного і зв'язного тексту. Основні сфери практичного застосування — вчення іноземній мові, інженерна і космічна психологія, дитяча мова, проблеми мовної дії (радіо, ораторська мова і т.д.).

  В зарубіжній П. представлено декілька напрямів: а) необіхевіорістічеськоє (див. Необіхевіорізм ), лідером якого в США є Ч. Осгуд; би) засноване на теорії граматик Н, що породжують. Хомського і очолюване американським психологом Дж. Міллером; у) напрям, що відгалузився від попереднього і прагнуче до синтезу досягнень — міллеровськой П. і класичної європейської психології, — Р. Румметвейт (Норвегія), Дж. Флорес д ''Арке (Італія), В. Льовелт (Нідерланди), Дж. Мортон (Англія). П. інтенсивно розвивається також в Канаді, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Австрії, Японії. Позицію, багато в чому близьку до радянської П., займають учені ГДР(Німецька Демократична Республіка), Румунії (Т. Слама-козакові), Чехословакії і ін. соціалістичних країн.

  Літ.: Міллер Дж., Галантер Е., Прібрам До., Плани і структура поведінки, М., 1965; Леонтьев А, А., Психолінгвістика, Л., 1967; Мовна дія, М., 1972; Психолінгвістика за кордоном, М., 1972; Основи теорії мовної діяльності, М., 1974; Psycholinguistics, 3 ed., Bloomington — L., 1967; Slama-cazacu Т., Introducere în psiholingvistică, Buc., 1968; її ж, La psycholinguistique, P., 1972; Advances in psycholinguistics, Arnst. — L., 1970; Hörmann H., Psycholinguistics, B., 1971; Slobin D., Psycholinguistics, GLENVIEW—L., 1971; Průcha J., Soviet psycholinguistics, Hague — P., 1972.

  А. А. Леонтьев.